20 грудня ворог атакував порт Одеси, пошкодивши резервуари з олією. Вже 24 грудня масляниста пляма розтягнулась на 40 км, заповнивши Одеську протоку і попрямувавши на південь. Це вже не перший подібний інцидент, але Одеська ОВА та профільні служби й досі не розробили алгоритми ліквідації подібних катастроф, а масштаби цієї намагались замовчати.
Це стверджує Владислав Балінський, голова ГО "Зелений лист" та науковий співробітник НПП "Тузлівські лимани". Науковець звинувачує владу у злочинній бездіяльності і закликає ДБР та прокуратуру розпочати слідство.
Ланцюжок халатності та маніпуляцій
Відсутність алгоритму дій. Активіст стверджує, що влада й відповідальні органи мали понад рік, щоб створити дієвий протокол заходів у випадку потрапляння подібних речовин у море. Як прецеденти наводить катастрофу 15 грудня 2024 року в Керченський протоці з танкерами тіньового флоту рф, а також розлив олії на Південному Бузі. Проте алгоритму так і немає, про що свідчить масштабування екокатастрофи.
Применшення небезпеки. Олію маніпулятивно називали "безпечною органікою", хоча вона діє на морську екосистему аналогічно нафтопродуктам – блокує доступ кисню та призводить до загибелі морських мешканців та птахів. За рівнем загрози олію прирівнюють до нафтопродуктів за стандартами США, а згідно із міжнародною морською конвенцією MARPOL, рослинні олії є небезпечними морськими полютантами.
Провал інженерного захисту. На думку науковця, олія не мала жодних перешкод, аби потрапити в море. Він порушує питання відсутності герметичної стіни довкола резервуарів і називає весь інженерний захист конструкцій фіктивним. Разом із тим, Владислав Балінський, ставить під сумнів ефективність системи порту.
"Зливова каналізація спрацювала як пряма труба в море. Засувки не перекрили, уловлювачі не спрацювали", – пише екоактивіст.
Бездіяльність служб. Протягом 20-22 грудня над ділянкою розливу спостерігався штиль, що давало можливість зібрати компактно скупчену олію, заблокувавши її в "горлі" Аджалицького лиману. Цього влада не зробила, а лише зімітувала збір олії.
"Бонові загородження без активного відкачування скімерами (НМЗ) не працюють. Під тиском хвиль олія просто "піднирює" під бони. Де звіти про об’єми зібраної олії в перші три доби? Їх немає", – зазначив науковець.
Екологічна катастрофа вже сталась
Під критичною загрозою опинився Куяльницький лиман. Вода до нього рухається самоплинно. На переконання науковців, "якщо шлюзи не були фізично перекриті вчасно – олія вже в унікальній екосистемі". Водночас очищення води від полімеризованої олії вже неможливе.
"Міграція" олії зашкодила сотням птахів. Їхнє забруднене пір’я не зберігає тепло, тож пернаті замерзають та йдуть на дно. Волонтери та місцевий зоопарк рятують птахів, проте їхніх ресурсів недостатньо. Зі свого боку ОВА не створила пункти перетримки та не виділила кошти на організацію спасіння тварин, перекинувши відповідальність на біологів та небайдужих людей.
Заклик до перевірок та притягнення до відповідальності
Екоактивісти вимагають детального звіту від Одеської ОВА щодо реальних заходів, які були виконані для недопущення масштабування катастрофи. Зокрема, природоохоронці хочуть дізнатись, які нафтосміттєзбирачі й скімери дійсно працювали в Аджалицькому лимані, коли вихід з нього було перекрито і скільки олії насправді було вилучено з води.
Також природозахисники звертаються до правоохоронців та центральної влади, щоб ті розслідували злочинне зволікання посадовців.
Одним із кроків держави також має стати спасіння постраждалих птахів. Активісти вимагають виділити кошти на Центр реабілітації диких тварин.
"Держава має взяти на себе відповідальність за порятунок птахів. Екологічна катастрофа, розпочата ворогом, стала масштабною саме через вашу бездіяльність. Замість порятунку моря ви займалися написанням "заспокійливих" звітів", – підсумовує Балінський.
ЕкоПолітика раніше повідомляла про забруднення нафтопродуктами Ладижинського водосховища на Вінничині. Витік стався з ТЕЦ, яка належить ДТЕК, після російської атаки.
