Група країн BASIC – Бразилія, Південна Африка, Індія та Китай – висунула на порядок денний COP29 в Баку пункт щодо "односторонніх обмежувальних торгівельних заходів", які застосовують до них розвинені країни й цим заважають їм виконувати свої кліматичні зобов’язання.
Про це повідомляє портал Climate Home.
Вони вважають такі дії протекціонізмом і хочуть офіційно це обговорити на кліматичному саміті COP29. У виданні зазначають, що така "боротьба за порядок денний" може зірвати кліматичні переговори.
Критика торгівельних заходів розвинених країн
У поданні до ООН країни BASIC говорять про те, що торгівельні обмеження розвинених країн "під виглядом кліматичних цілей становлять системну проблему з непропорційним впливом на країни, що розвиваються".
"Такі заходи збільшують вартість глобальних кліматичних дій, перешкоджають зусиллям країн, що розвиваються, у виконанні їхніх кліматичних зобов'язань та амбіцій, підривають основу багатостороннього співробітництва і суперечать кліматичним угодам ООН", – додають вони у своєму зверненні.
Аарон Косбі, експерт з питань торгівлі Міжнародного інституту сталого розвитку (IISD), заявив, що пропозиція BASIC є "вибухонебезпечною". Він додав, що "потенціал для того, щоб ці питання підірвали прогрес на цій COP, є дуже реальним".
Експерти говорять, що така позиція групи, скоріш за все, зустріне шалений опір з боку Європейського Союзу та США. Вони не погодяться на включення пункту від BASIC до загального порядку денного.
Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес асоціації Станіслав Зінченко у своєму коментарі з цього приводу вказав на дві основні позиції, які викликають скептицизм стосовно COP29. Перша – це недостатній склад та низький рівень представництва:
“COP29 – це тотальний провал, бо нема ані лідерів Франції, Німеччини, США та багатьох інших”.
Друга – це повний провал із конкретними фінансовими фондами, зобовʼязаннями та інструментами, які мали б бути прийняті та реалізовані.
До чого тут CBAM
Хоча в поданні не згадуються конкретні політики, BASIC критикує план ЄС щодо механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) – по суті, вуглецевого податку на імпорт – а також певні положення, що містяться в Законі США про зниження інфляції (IRA).
Країни BASIC вже не вперше виступають проти CBAM – вони вносили аналогічну пропозицію до порядку денного напередодні COP28. Але на чолі з тодішнім головою групи Бразилією вони відступили й погодилися з тим, щоб це питання було знято з порядку денного.
Витрати на дотримання вимог
Косбі з IISD додав, що навіть зеленим експортерам доведеться платити за вимірювання своїх викидів у рамках CBAM, що призводить до "значних витрат, особливо якщо ви є невеликим виробником".
Експерти зазначають, що ці витрати зростуть, якщо інші країни запровадять подібні заходи, використовуючи інші вимоги до вимірювання викидів та звітності. Так, Канада, Австралія та Великобританія є одними з країн, які розглядають можливість запровадження власних податків на торгівлю квотами на викиди вуглецю.
Колишній міністр індійського міністерства металургії Аруна Шарма додала, що CBAM ЄС не враховує концепцію спільної, але диференційованої відповідальності (CBDR), яка лежить в основі кліматичних угод ООН. Згідно з нею, розвинені країни повинні робити більше для боротьби зі зміною клімату, ніж країни, що розвиваються.
Дослідження Конференції Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку (UNCTAD) припускає, що ЄС міг би використати частину доходів від збору CBAM, щоб допомогти країнам, що розвиваються, очистити виробництво товарів, які підлягають оподаткуванню за цією схемою. Аруна Шарма зазначила, що, хоча ЄС виробляє значну частину своєї сталі в електродугових печах, багато його торгівельних партнерів все ще використовують більш “брудні” доменні печі, які працюють на коксівному вугіллі.
Як напередодні вже повідомляла ЕкоПолітика, у перший тиждень COP29 країни не змогли узгодити питання кліматичного фінансування.
