ЄС наблизився до своїх кліматичних цілей до 2030 року завдяки змінам в системі торгівлі викидами блоку (EU ETS), а також механізмі коригування вуглецевих кордонів (CBAM).
Про найбільше оновлення правил торгівлі викидами ЄС до кінця десятиліття повідомляє illuminem.
Автори підкреслили, що значна частина кліматичних амбіцій ЄС залежить від EU ETS.
EU ETS I
Наразі існуюча EU ETS охоплює приблизно 40% викидів блоку, зокрема від енергетичного сектору, промислових установок та авіації.
В матеріалі розповіли, що система пошириться на морський транспорт валовою місткістю 5000 і більше. Сектору доведеться поступово відмовлятися від дозволів на викиди (EUA) для збільшення частки своїх викидів: 40% у 2024 році, 70% у 2025 році та 100% у 2026 році. Включення менших суден і викиди не CO2, такі як метан і N2O, ймовірно, почнуться з 2026 року.
Автори наголосили, що загальні амбіції щодо скорочення викидів до 2030 року порівняно з 2005 роком зросли до 62%, що призведе до зменшення викидів CO2 приблизно на 23 мільйони тонн.
“Хоча мета є політично амбітною, вона все ще не відповідає необхідним скороченням в ЄС для обмеження глобального потепління до 1,5°C навіть без урахування міркувань справедливої частки”, – підкреслили вони.
Зазначається, що для досягнення скорочення викидів на 62%, законодавці погодилися змінити базу викидів: 90 мільйонів EUA буде вилучено з ринку в 2024 році, а ще 27 мільйонів EUA – у 2026 році. Окрім того, ліміт викидів щороку буде зменшуватися на 4,3% з 2024 по 2027 рік. Це призведе до значного обмеження пропозиції EUA, а зростаючі ціни стимулюватимуть декарбонізацію, особливо в промислових секторах.
Фундаментальні зміни для промислового сектора
Автори розповіли, що більшість галузей промисловості наразі все ще мають право на безкоштовні квоти. Проте з 2026 року система бенчмарків буде оновлена і основою безоплатних квот буде не процес виробництва, а продукція. Це полегшить порівняння між галузями.
Окрім того, промисловості доведеться проводити енергетичні аудити та впроваджувати відповідні заходи з декарбонізації. В іншому випадку обсяги безкоштовних квот зменшаться на 20%. Також промислові об’єкти, які входять до 20% найгірших за інтенсивністю викидів вуглецю в одному секторі, повинні розробити та впровадити плани з декарбонізації, інакше їхні безкоштовні квоти скоротять на 20%.
“Однак найбільшою зміною буде поступова відмова від безкоштовного розподілу для промислових гравців як таких”, – підкреслили вони.
В матеріалі зазначили, що з 2026 року, кількість безкоштовних квот, що надаються галузям промисловості, буде поступово скорочуватися до 2034 року, коли промисловості доведеться закуповувати всі необхідні квоти через механізм аукціону або на ринку.
“Поступове скасування безкоштовних квот тісно пов’язане з впровадженням CBAM”, – зазначили в автори.
CBAM
Автори наголосили, що CBAM повинен створити рівні умови для промисловості ЄС і поза його межами. Виробники сплачуватимуть однакову ціну за викиди вуглецю за всю продукцію на європейському ринку. Окрім того, CBAM може підвищити кліматичні амбіції інших країн.
Зазначається, що спочатку CBAM охоплюватиме металургію, цементну промисловість, добрива, алюміній, електроенергію, водень, певні прекурсори та інші продукти переробки, такі як гвинти та болти. Також Єврокомісія оцінить включення іншої продукції, що має ризики витоку вуглецю, зокрема органічні хімікати та полімери, до CBAM з 2030 року. Ймовірно, імпортерам доведеться оплачувати і непрямі викиди на виробничих потужностях.
“З жовтня 2023 року імпортери в охоплених секторах повинні бути готові до своїх зобов’язань щодо моніторингу, звітності та верифікації (MRV), які починаються на 3 роки раніше механізму ціноутворення”, – підкреслили автори.
Нагадаємо, механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM) може уповільнити глобальну декарбонізацію, а не стимулювати її.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, ЄС планує розширити схему торгівлі викидами вуглецю на сектор опалення та транспорт.