Некомпетентність чиновників, відсутність відповідного обладнання та корупційні ризики, закладені у закон "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", здатні вбити українську промисловість замість того, аби її модернізувати.
Детальніше про це розповіла у коментарі для ЕкоПолітики президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмила Циганок.
Представляючи Асоціацію, вона закликала державників почути про ризики, на яких наголошують експерти галузі, і спробувати їх уникнути.
“Бо це їхня пряма задача – відповідати за результати реформ”, – наголосила вона.
Серед чинників, які унеможливлять проведення реформи промислового забруднення в Україні, а також впровадження вітчизняними підприємствами НДТМ, Людмила Циганок назвала наступні:
- Проведення реформ у сфері довкілля людьми, не дотичними до виробництв і не здатними прогнозувати довгостроковий вплив.
Тому фахівчиня висловила побажання, щоб всі реформи проговорювалися, щоб був реальний діалог з гравцями різних сфер і галузей.
“Інакше, як би не намагалися, це буде виглядати красивою обгорткою для міжнародників і то недовго, але вплив на економіку матиме катастрофічний. А довкілля ніяк від цього не виграє, як бачимо вже за результатами реформи управління відходами”, – сказала вона.
- Відсутність в Україні виробництва обладнання, за допомогою якого модернізуватимуть виробничі процеси на існуючих підприємствах.
У PAEW зазначають, що насправді все устаткування українські виробники змушені імпортувати, а в більшості випадків це ще індивідуальне замовлення з виробниками цього обладнання, а це також креслення, кошти і час. Крім того, вони нагадали про необхідність розробки ТЕО, РП та всієї проєктної документації перед проведенням модернізації, складання якої насправді коштує мільйони.
Людмила Циганок також висловила побоювання, що зобов’язання щодо митних послаблень для устаткування можуть бути реалізовані дуже й дуже нескоро й навела приклад із енергетичним обладнанням, рішення про звільнення якого від мита уряд прийняв лише через 1,5 року після блекауту.
- Корупційні ризики, пов’язані із наданням відступів для промпідприємств щодо впровадження НДТМ.
Експерти PAEW висловили пересторогу, що відступ стане предметом торгу і створить додаткові корупційні ризики.
“Тому-то так про ці відступи багато говорять ініціатори реформи, тому-то так про ці відступи кричать різноманітні громадські активісти, прихильні до чинної влади. І питання, якщо це продержавницька позиція, то мінімізувати всі ризики корупційних схем потрібно вже на цьому етапі, бо інакше не буде також жодної реформи”, – попередила президентка Асоціації.
Нагадаємо, 16 липня Верховна Рада ухвалила проєкт Закону №11355 “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”. “За” проголосувало 256 народних обранців.
Раніше, 3 липня, ЕкоПолітика повідомляла, що екокомітет погодив законопроєкт №11355 про промислове забруднення до другого читання. Він став “спадкоємцем” євроінтеграційного проєкту закону №6004-д, одного із цілої низки проєктів за номером 6004, працювати над якими законотворці почали ще у далекому 2021 році.
Ще раніше, 20 червня, парламент ухвалив за основу проєкт Закону “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” №11355. Він виявився практично ідентичним євроінтеграційному законопроєкту №6004-д “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля”, для прийняття якого народним обранцям 19 червня не вистачило лише одного (!) голосу.
