За понад рік повномасштабної війни Україна оговталася від шоку перших місяців та перейшла до адаптації та плануванню відбудови на засадах європейського “зеленого” курсу та сталого розвитку. Флагманом екологічної політики, яка також є важливою складовою членства України в ЄС та стягнення репарацій за екологічну шкоду, є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.
ЕкоПолітика вирішила зʼясувати, як змінилася екологічна політика країни за останній рік.
"Екологічна політика" охоплює діяльність державних органів та окремих організацій щодо забезпечення конституційного права кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Її реалізація вимагає розвитку екосвідомості, сталого використання природних ресурсів, зниження екоризиків, належного урядування тощо.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів
Протягом останнього року відомство активно займалося обрахунком екологічної шкоди, завданої через повномасштабне вторгнення, висвітленням реалій війни на міжнародних конференціях та плануванні “зеленої” відбудови.
Обрахунок екозбитків за методиками, що визнають у міжнародних судах, є основою для швидкого стягнення екологічних репарацій з росії. Для цього у відомстві затвердили 7 методик, які допомагали розробляти міжнародні експерти. Наразі сума збитків сягнула 3 трильйонів гривень.
У Міндовкіллі визнають, що частина природних екосистем, зокрема після підриву Каховської ГЕС, втрачена назавжди і жодні кошти не зможуть їх повернути. Однак для інших екосистем все ще є шанс.
Довкіллєва складова також є однією з умов членства України у Євросоюзі. Попри систематичні заяви Міндовкілля щодо успішного виконання положень Угоди про Асоціацію, у лютому Україна отримала від Єврокомісії найнижчий бал – 1 з 5 можливих – щодо спроможності виконувати умови членства в ЄС в кластері охорони довкілля.
Попри це, Україна планує розпочати переговори про членство в ЄС у 2023 році, а за два роки – бути максимально підготовленою до вступу до Євросоюзу.
Для вирішення проблеми щодо невідповідності у законодавстві у березні 2023 року Міндовкілля створило робочу групу, яка проводить первинну оцінку стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС) у напрямку захисту довкілля. Аналіз триватиме до 30 червня, а до 30 серпня всі міністерства та інші центральні органи виконавчої влади мають подати відповідний звіт і пропозиції до Кабінету міністрів.
Варто зазначити, що в Україні є труднощі з реалізацією вже запущених екореформ.
Екоспільнота періодично тисне на Міндовкілля через його закритість. Так на офіційних вебресурсах відомства висвітлюється інформація щодо міжнародних взаємодій та наслідків російської агресії. Водночас зауваження та пропозиції громадськості часто не враховуються при розробці нових документів, а деякі – навіть не розглядають.
Комітет Верховної Ради з питань екополітики та природокористування
Екокомітет майже щотижня збирається на засідання, під час якого нардепи розглядають профільні законопроєкти та нагальні питання, а також подають пропозиції до документів інших комітетів.
Висновки та рекомендації екокомітету не є основою для ухвалення законопроєктів у Верховній Раді, однак це підвищує шанс на те, що відповідне рішення підтримають.
Варто зауважити, що екокомітет періодично рекомендує законопроєкти попри зауваження громадськості та позицію своїх членів. Наприклад, у квітні відомство підтримало винесення на голосування у парламент скандального законопроєкту №9136 “Про удосконалення управління об’єктами природно-заповідного фонду". Проти цього активно виступала екологічна спільнота та члени комітету народні депутатки від фракції "Слуга народу" Юлія Овчинникова та Олена Криворучкіна.
Державна екологічна інспекція
З перших днів повномасштабного вторгнення екоінспектори почали обраховувати збитки завдані довкіллю внаслідок військової агресії. Наразі відомство використовує 7 затверджених методик щодо оцінки збитків для земельних ресурсів, надр, лісів, водних ресурсів, атмосферного повітря, природно-заповідному фонду тощо.
Їхні розрахунки стануть основою для стягнення екорепарацій з росії у міжнародних судах.
Екоінспектори проводять заходи контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Вони фіксують порушення природоохоронного законодавства, зокрема щодо вирубки лісів, фактів браконьєрства, незаконного видобутку надр, забруднення стічними водами тощо. Також вони розраховують завдані збитки та за потреби звертаються до правоохоронців для їхнього стягнення. Іноді відшкодування може тривати роками.
Щотижня відомство повідомляє про найбільш резонансні правопорушення, суми завданих та стягнутих збитків, а також щодня оприлюднює актуальну інформацію.
Варто зазначити, що на період воєнного стану в Україні діє заборона на проведення позапланових перевірок підприємств. Однак з грудня 2022 року уряд дозволив такі перевірки за наявності загрози, що має значний негативний вплив на захист навколишнього природного середовища.
Громадські організації
Екоспільнота України, як і до повномасштабного вторгнення, уважно стежить за діяльністю влади, активно критикує неоднозначні рішення та надає зауваження та пропозиції до законодавчих норм. А також:
- активно долучається до створення нових заповідних обʼєктів, зокрема боротьби за збереження унікальних куточків природи від забудови;
- бере участь в громадських обговореннях;
- слідкує за дотриманням природоохоронного законодавства;
- покращує систему громадського моніторингу;
- слідкує за дотриманням виконання євроінтеграційних умов;
- протидії жорстокому поводженню з тваринами тощо.
Наприклад, екоактивісти почали аналізувати якість води в альтернативних джерелах після того, як окупанти взимку 2023 року пошкоди шлюзи на Каховській ГЕС і водосховище почало міліти. 6 червня росіяни підірвали Каховську ГЕС.
Також громадськість розширила мережу моніторингу якості повітря та радіаційного фону.
