Європейська Комісія відібрала 85 інноваційних проєктів з нульовим рівнем викидів, які отримають €4,8 млрд грантів з європейського Інноваційного фонду.
Про це повідомили на офіційному сайті вищого органу виконавчої влади Євросоюзу.
У Єврокомісії зазначили, що це найбільший конкурс з моменту заснування Інноваційного фонду у 2020 році. Він збільшує загальну суму підтримки до €12 млрд, а кількість проєктів – на 70%.
Також посадовці розповіли, що вперше в рамках конкурсу 2023 року присуджуються гранти різного масштабу – великі, середні, малі, а також пілотні проєкти – та з акцентом на екологічно чисте виробництво. Перспективні, але недостатньо зрілі на даному етапі проєкти отримають допомогу в розробці від Європейського інвестиційного банку.
Як відбувався відбір
Незалежні експерти оцінювали подані проєкти за 5 критеріями:
- потенціал скорочення викидів парникових газів;
- ступінь інноваційності;
- операційна, фінансова та технічна зрілість;
- можливість відтворення;
- економічна ефективність.
Проєкти, які пройшли відбір, розташовані у 18 країнах: Бельгія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Іспанія, Франція, Хорватія, Італія, Угорщина, Нідерланди, Австрія, Польща, Португалія, Словаччина, Фінляндія, Швеція та Норвегія.
Вони належать до таких категорій:
- енергоємні галузі;
- відновлювані джерела енергії;
- зберігання енергії;
- управління викидами вуглецю в промисловості;
- нульова мобільність (включаючи морський та авіаційний транспорт);
- будівлі.
Ці проєкти мають бути введені в експлуатацію до 2030 року. Очікується, що за перші 10 років роботи вони допоможуть скоротити викиди приблизно на 476 млн тонн у перерахунку на CO2.
На що витратять гранти проєкти-переможці
Відібрані проєкти розроблятимуть, будуватимуть та експлуатуватимуть заводи з виробництва ключових компонентів для вітрової та сонячної енергетики, теплових насосів, а також компонентів для електролізерів, паливних елементів, технологій зберігання енергії та виробничо-збутового ланцюжка для акумуляторів. Вони сприятимуть створенню 3 ГВт виробничих потужностей з виробництва сонячних фотоелектричних систем та 9,3 ГВт виробничих потужностей з виробництва електролізерів в ЄС.
Також обрані проєкти підтримуватимуть різні технології для скорочення чистих викидів парникових газів в енергоємних галузях промисловості, допоможуть інтегрувати туди відновлювані джерела енергії, будуть впроваджувати рішення для зберігання тепла та енергії, переробки та повторного використання, а також електрифікації.
Серед проєктів-переможців є ті, які уловлюватимуть CO2 та сприятимуть досягненню 13% мети NZIA щодо зберігання щонайменше 50 мільйонів тонн вуглекислого газу на рік з різних джерел, які важко поглинати, в енергоємних галузях промисловості, таких як виробництво цементу та вапна, (біо)-нафтопереробні заводи, хімічна промисловість та переробка відходів в енергію.
Кілька проєктів займатимуться відновлюваним воднем. Вони мають забезпечити 61 кілотонну RFNBO (Renewable Fuels of Non-Biological Origin – відновлюваного палива небіологічного походження) щорічно. Це сприятиме збільшенню використання та виробництва відновлюваної енергії водню у важкодоступних галузях промисловості та транспорту.
Гранти також отримали проєкти, які передбачають будівництво та модернізацію суден для використання палива та електроенергії RFNBO, а також скорочення викидів у виробництві компонентів автомобільного транспорту. Є проєкти-переможці, які сприятимуть виробництву сталого транспортного палива. Передбачається, що їхня успішна реалізація дозволить виробляти 525 кілотонн відновлюваного палива на рік.
Наступний конкурс заявок в рамках Інноваційного фонду Європейська Комісія оголосить вже на початку грудня 2024 року.
Днями ЕкоПолітика писала про те, що ЄС інвестує понад €380 млн в проєкти з підтримки зеленого переходу.
