Фахівці Міжнародної ради з питань торгівлі (International Trade Council – ITC) склали перелік викликів та можливостей, які з’являються перед малими підприємствами у зв’язку із запровадженням механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM).
Цей перелік, а також юридичні та практичні проблеми, з якими у процесі запуску стикається новий європейський механізм, ITC розмістили на сторінці у LinkedIn.
Виклики
Серед викликів фахівці Міжнародної ради з питань торгівлі – голова бізнес-ради з питань ланцюгів постачання ITC Кеннет Томбс та його заступник Рафаель Молхо – назвали наступні:
- Збільшення витрат на дотримання вимог
Необхідність вимірювати, звітувати та перевіряти вміст вуглецю у своїй продукції може бути дороговартісною та ресурсомісткою. Це стане особливо складним завданням для підприємств з обмеженим бюджетом та персоналом.
- Конкурентні недоліки
Малому бізнесу часто бракує ефекту масштабу, який мають великі корпорації. Додаткові витрати, пов'язані з CBAM, можуть ускладнити їхню конкуренцію як у межах ЄС, так і на міжнародних ринках. Це може призвести до зменшення частки ринку та прибутковості малих фірм.
- Складні ланцюги постачання
Багато малих підприємств покладаються на складні й часто глобальні ланцюги постачання. Забезпечення відповідності всіх ланок ланцюга постачання вимогам механізму транскордонного вуглецевого коригування може бути складним завданням. Така складність може призвести до збільшення операційних витрат і логістичних проблем.
- Збільшення торговельних витрат
CBAM, ймовірно, збільшить вартість експорту товарів до ЄС для країн з менш суворою кліматичною політикою. Це пов'язано з тим, що експортерам потрібно буде купувати сертифікати CBAM, що відображають ціну вуглецю, яку сплачують виробники з ЄС.
- Зміна глобальних торговельних моделей
Країни з більшим вуглецевим слідом у виробничих процесах можуть побачити скорочення свого експорту до ЄС. І навпаки, країни з меншими викидами вуглецю можуть отримати конкурентну перевагу на ринку Євросоюзу.
- Стимули для більш "зелених" практик
Механізм транскордонного вуглецевого коригування може стимулювати країни, що не є членами ЄС, впроваджувати більш “зелені” технології та суворіші екологічні норми для збереження доступу до ринку ЄС. Це може призвести до глобального поштовху до більш сталих методів виробництва.
- Потенційні торговельні суперечки
Реалізація CBAM може спровокувати торговельні суперечки та заходи у відповідь з боку країн, які розглядають його як протекціоністський захід. Ці суперечки можуть загостритися в рамках міжнародних торговельних форумів, таких як Світова організація торгівлі (СОТ).
- Вплив на країни, що розвиваються
Країни, що розвиваються, часто покладаються на вуглецево-інтенсивні галузі, тому можуть зазнати непропорційно сильного впливу. Вони можуть зіткнутися зі значними економічними проблемами при адаптації до нових вимог, що потенційно може призвести до скорочення експорту та економічних труднощів.
Можливості
У той самий час експерти вбачають ряд можливостей для малих бізнесів, пов’язаних із запровадженням механізму транскордонного вуглецевого коригування.
- Диференціація ринку
Відповідність механізму транскордонного вуглецевого коригування може надати малому бізнесу унікальну перевагу, особливо на ринках, де споживачі стають все більш екологічно свідомими. Демонструючи свою відданість принципам сталого розвитку, малі підприємства можуть вигідно відрізнятися від конкурентів.
- Інноваційні стимули
Необхідність скорочення викидів вуглецю може стимулювати інновації в малому бізнесі. Інвестиції в "зелені" технології та сталі практики можуть призвести до довгострокової економії витрат і відкрити нові можливості для бізнесу. Підприємства, які першими впроваджують такі практики, також можуть отримати вигоду від потенційних державних стимулів та субсидій.
- Покращення відносин у ланцюгу постачання
Потреба у більшій співпраці та прозорості в ланцюгах постачання може зміцнити відносини з постачальниками та клієнтами. Тісно співпрацюючи з партнерами для виконання вимог CBAM, малі підприємства можуть побудувати більш стійкі та сталі ланцюги постачання.
Як розповідала ЕкоПолітика раніше, європейські бізнеси назвали CBAM “бюрократичним божевіллям” через складність подання звітності в рамках СВАМ.
