Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт №6227 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оновлення Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року та регулювання деяких питань стосовно корисних копалин та компонентів стратегічного та критичного значення”.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
Мета законопроєкту: актуалізація Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, яка була затверджена у 2011 році.
Законопроєкт також вносить зміни до Кодексу України про надра, зокрема у частині корисних копалин, які мають стратегічне і критичне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави. Ці зміни необхідні для реалізації реформ, визначених Планом України для Ukraine Facility.
Зокрема, серед нововведень:
- вводиться поділ видів корисних копалин на 4 категорії за промислово-економічним значенням: категорія А (значні запаси, інтенсивно видобуваються), категорія Б (запаси невеликі або виснажені, обмежений видобуток, предмет імпорту), категорія В (значні запаси, обмежений або відсутній видобуток – нерентабельний), категорія Г (запаси не розробляються і недостатньо вивчені).
- окремо виділено, що держава зацікавлена в максимальному заміщенні імпорту вуглеводнів;
- вугілля з основного джерела забезпечення потреб України в енергоносіях стало одним з основних;
- оновлені цифри запасів корисних копалин порівняно з даними 2010 року.
Проєктом нового Закону передбачається:
- Концентрація геологорозвідувальних робіт на пріоритетних напрямах розвитку мінерально-сировинної бази.
- Зосередження державного фінансування дослідження надр виключно на пошукових та пошуково-оцінювальних роботах з метою виявлення інвестиційно привабливих об’єктів. Подальше проведення робіт з розвідки родовищ корисних копалин не здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету і має фінансуватись надрокористувачами на умовах інвестиційного ризику. Зі свого боку, держава забезпечує створення необхідних прозорих та стабільних регуляторних умов для діяльності надрокористувачів з прирощення запасів корисних копалин та їх подальшого видобування.
- За державою залишається проведення регіональних досліджень території України, спрямованих на розширення мінерально-сировинної бази, зокрема завершення геологічного картування за програмою "Держгеокарта-200", гідрогеологічних і еколого-геологічних робіт та ведення державних балансів і кадастрів корисних копалин, моніторингу стану ресурсної бази, діяльності надрокористувачів тощо.
- Науково-інформаційне забезпечення усіх стадій робіт, у тому числі через постійний моніторинг тенденцій розвитку світового та українського ринку мінеральної сировини.
Особлива увага приділяється збереженню і забезпеченню максимальної доступності накопиченої геологічної інформації для оперативності її використання потенційними надрокористувачами за рахунок швидкого впровадження сучасних цифрових технологій її зберігання та використання.
У пояснювальній записці до законопроєкту №6227 зазначається, що чинна редакція Програми передбачає обсяг фінансування на період 2011-2030 років за рахунок коштів державного бюджету в обсязі 26,1 млрд грн. Запропонована редакція Програми закладає фінансування за рахунок коштів державного бюджету в обсязі 8,2 млрд грн, у тому числі на період 2011-2030 років – 6,3 млрд гривень.
Автори документа передбачають, що значну частину витрачених на реалізацію Програми коштів вдасться компенсувати ще під час її реалізації за рахунок надходжень від продажу спеціальних дозволів на користування надрами, на виділені під час виконання Програми ділянки, а також від продажу геологічної інформації, створеної при виконанні Програми.
Обсяги згаданих надходжень тільки у 2019 році та за 11 місяців 2020 року становили 992 та 878 млн грн, говориться у записці.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у понеділок, 16 грудня, екокомітет підтримав оновлення Програми розвитку мінерально-сировинної бази України.
