Європейський механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM) може створити короткострокові виклики для індійського експорту, однак вплине на країну значно менше ніж на інші.
Хоча частка експорту до ЄС сягаю близько 11%, основну продукцію складають одяг та взуття, кераміка, гранітні плити, горіхи, спецій тощо, повідомляє Swarajya.
В матеріалі пояснили, що CBAM охоплює галузі виробництва цементу, металургії, алюмінію, добрив та електроенергії. Тобто цільовими країнами для механізму є не Індія, а росія, Китай, Туреччина, які є основними експортерами сталі та алюмінію до ЄС.
“Індія не є експортером цементу та добрив до ЄС, а частка сталі та алюмінію значно менша порівняно з іншими країнами”, – пояснили автори.
Вони підкреслили, що у короткостроковій перспективі CBAM лише посилить набір торгівельних проблем, які вже посилилися тарифними війнами, переукладеними договорами, зростанням протекціонізму.
“Можна з упевненістю сказати, що підхід для Індії міг би полягати у вирішенні цього питання на двосторонній основі з ЄС, поряд із підготовкою до створення власної системи торгівлі викидами вуглецю. Податки на енергоносії, якщо їх перерахувати на вуглецеві еквіваленти, самі по собі будуть досить високими для Індії”, – зазначили в матеріалі.
Автори також підкреслили, що Індія докладає значних зусиль до скорочення викидів парникових газів. Країна зобовʼязалася досягти кліматичної нейтральності до 2070 року.
Так, Бюро енергоефективності Індії у жовтні 2021 року опублікувало проєкт плану консультацій із зацікавленими сторонами, у якому запропоновано три етапи для прийняття системи обмеження та торгівлі викидами вуглецю. А в липні 2022 року Лок Сабха (нижня палата парламенту) прийняв закон, який започатковує створення добровільної схеми торгівлі вуглецевими кредитами.
В матеріалі зазначили, що у двосторонній дискусії з ЄС Індія може наголосити на наступних моментах:
- для забезпечення захисної нейтральності в CBAM ЄС може зробити еквівалентне зниження інших (тарифних і нетарифних) торговельних бар’єрів для чистіших секторів, щоб у цілому підтримувався мережевий нейтралітет;
- країнам, що розвиваються, необхідна допомога, шляхом передачі технологій для мінімізації викидів, що може значною мірою сприяти створенню справедливого поля в цьому просторі;
- частина доходу від CBAM може бути спрямована на допомогу країнам, що розвиваються, у рамках цієї ініціативи, включаючи будь-які необхідні капіталовкладення, як-от допомога у виробництві екологічнішого цементу у В’єтнамі чи хімічних речовин в Індонезії.
“По суті, CBAM не має виступати як каральний засіб для країн, що розвиваються, а перетворювальний”, – додали автори.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Індії планують запустити ринок торгівлі викидами вуглецю для основних джерел викидів в енергетичній, сталеливарній та цементній промисловості.
