21 листопада у Бразилії завершилася двотижнева Конференція ООН зі зміни клімату COP30. Україна вчетверте презентувала на ній свій павільйон та організувала поїздку національної делегації. Але дані про те, скільки коштувала ця участь, так і залишилися за лаштунками.
ЕкоПолітика вирішила поцікавитися, наскільки численною була українська делегація та у яку суму обійшовся платникам податків цей бразильський “карнавал”.
Ми подали запит до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, яке тепер, після ліквідації Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, є відповідальним за організацію участі нашої країни в найбільшому кліматичному саміті.
Що ми запитували в Мінекономіки
У запиті ми просили надати таку інформацію:
- Затверджений склад делегації (прізвища та посади), яка представлятиме Україну на Конференції ООН зі зміни клімату COP30.
- Загальну суму витрат для забезпечення участі нашої делегації у цій конференції, а також розподіл коштів за окремими статтями витрат (оформлення павільйону, квитки, проживання, оплата відрядження і т.д).
- Джерела фінансування участі української делегації у COP30.
Два тижні очікування й коротка відписка
Відомству знадобився майже тиждень, щоб зареєструвати наш запит, і ще стільки само часу, щоб надати відписку з трьох абзаців. Вона зводиться до таких тез:
- До складу офіційної делегації з боку Мінекономіки входять Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев як глава делегації та його заступник Павло Карташов як заступник глави делегації.
- Олексій Соболев участі у СOP30 не брав.
- Павло Карташов відряджався за кошти проєктів міжнародної технічної допомоги. Водночас у міністерстві уточнили, що “кошти проєктів міжнародної технічної допомоги, бенефіціаром яких є Мінекономіки, на відрядження заступника міністра не витрачалися”.
Ось і вся інформація, яку ми дочекалися за 2 тижні. Жодних сум. Жодних деталей. Жодного згаданого іншого учасника. Негусто, прямо скажемо, й зовсім не “прозоро”, як люблять говорити в офіційних каналах комунікації Мінекономіки.
Два наших питання чиновники повністю проігнорували. Адже “кошти проєктів міжнародної технічної допомоги” на поїздку Павла Карташова, які невідомо звідки взялися і хто є їхнім бенефіціаром, це відповідь ні про що. Що це за кошти допомоги, про які не хочуть розповісти на загал? “Таємні проєкти секретної допомоги”?
Отже, посадовці Мінекономіки дали нам відкоша. Про яку прозорість у діяльності міністерства тоді постійно говорять його чиновники? Добре хоч, що не прикривалися “комерційною таємницею, розголошення якої може заподіяти шкоду обороноздатності країни”, як це традиційно роблять у ДП “Ліси України”.
Про що мовчить міністерство
Відомство, яке займалося організацією цієї поїздки, чомусь вирішило зробити з неї таємницю за сімома замками. Адже воно не може не знати, скільки коштів на це знадобилося. Виникає резонне запитання: там є що приховувати?
Крім того, у відповіді не було ані слова про інших співробітників міністерства, які брали участь у COP30, – їх ми назвемо нижче. Невже вони їздили у Бразилію за власні кошти й у вільний від роботи час?
Промовчати вирішили й про поїздку до Бразилії керівника підпорядкованого Мінекономіки Державного агентства лісових ресурсів України Віктора Смаля.
Навіщо чиновники приховують цю інформацію, на рівному місці підсилюючи недовіру до себе й у без того наелектризованому корупційними скандалами суспільстві?
Порівняно з минулим роком інформації від Мінекономіки про підготовку до СOP30 майже не було. У 2024 році Міндовкілля розповідало навіть про те, які компанії, агенції та інституції були залучені до створення брендінгу й українського павільйону. Цьогоріч – жодних подробиць.
Фото: cop.ukrainian-climate-office.org
Чому взагалі виникло питання щодо грошей?
Головними причинами прискіпливої уваги до витрат на участь у COP30 цього року стали:
-
Дорогий трансатлантичний переліт для всіх учасників зі східної півкулі. Так, за даними сервісу Skyscanner авіапереліт із Варшави до Белема й назад коштує від 200 тис. грн, із Будапешту – від 160 тис. грн.
-
Захмарні ціни на готелі в Белемі, який приймав саміт цьогоріч. Ще на початку серпня кілька країн – учасниць СOP30 і громадські організації висловлювали занепокоєння щодо надмірно високих цін, які встановлюють місцеві готелі та власники нерухомості – в останні місяці деякі готелі пропонували номери за ціною $1400 за ніч.
-
Для України окремим фактором стала доцільність таких підвищених витрат під час повномасштабної війни.
Хто мав їхати на COP30
9 листопада президент Володимир Зеленський затвердив склад делегації на цьогорічну Конференцію ООН зі зміни клімату. У списку – 12 осіб на чолі з міністром Олексієм Соболевим.
Однак у розпорядженні зазначається, що глава делегації може вносити зміни до складу делегації, попередньо погодивши їх із Міністерством закордонних справ. Тому зазначений склад делегації – не остаточний. Початково у ньому були:
-
Двоє представників профільного відомства: міністр Олексій Соболев і його заступник Павло Карташов.
-
Троє представників комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування: його голова Олег Бондаренко, заступниця голови Олена Криворучкіна, голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Леся Василенко. Всі – за згодою.
-
Двоє дипломатів: радник – посланник Посольства України в Федеративній Республіці Бразилія Олег Власенко та начальник відділу галузевого співробітництва та відновлення департаменту економічної дипломатії Міністерства закордонних справ України Дмитро Кохан.
-
Троє посадовців, пов’язаних з енергетикою, енергоефективністю та енергозбереженням: голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Ганна Замазєєва, голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк (за згодою) та заступниця Міністра енергетики України з питань європейської інтеграції Ольга Юхимчук.
-
Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль.
-
Представник Уряду – гендиректор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Олександр Ільков.
-
Перший заступник Міністра освіти і науки України Євген Кудрявець.
Також передбачена можливість “залучати в установленому порядку до участі в її [делегації – ред.] роботі експертів, радників, технічних працівників”. Тобто у такий спосіб можна суттєво розширити коло тих, хто відвідає Бразилію за кошти державного бюджету або “проєктів міжнародної технічної допомоги” (не можемо точно сказати, бо Мінекономіки приховує цю інформацію).
Так, наприклад, акредитованим учасником від України якимось чином став Антон Булдаков-Алюшин, який у 13 років переміг у кулінарному проєкті “МастерШеф. Діти”.
Джерела фото: stb.ua, cop.ukrainian-climate-office.org
Хто таки поїхав
Судячи з дописів у Фейсбуці та фотографій із самої конференції, до Бразилії точно доїхали:
-
Вікторія Киреєва (на фото – ліворуч) – колишня заступниця Міністра охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України, радниця голови комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування;
Фото: cop.ukrainian-climate-office.org
-
Світлана Сушко – керівниця групи з підтримки реформ та відновлення Мінекономіки (підгрупа з питань екології);
-
Андрій Кітура – керівник відділу "зеленого" переходу, Мінекономіки;
-
Ольга Юшкевич – начальниця відділу міжнародного співробітництва Мінекономіки;
-
Михайло Чиженко – національний координатор, Мінекономіки;
-
Маргарита Женчук – старший менеджер проєктів, група підтримки реформ, Мінекономіки (підгрупа з питань екології).
Чому про всіх цих посадовців немає ані згадки у відповіді від міністерства? За які гроші до далекої Бразилії їздили вони?
На офіційному сайті, присвяченому участі України в COP30, є програма заходів на кожний день конференції. У ній ми не побачили більшої частини посадовців, заявлених для участі в офіційній делегації.
По відеозв’язку приєднувалися Олексій Соболев та Олег Бондаренко, особисто були присутні Павло Карташов і Віктор Смаль. Ані Ольга Юхимчук, ані Ганна Замазєєва участі у заходах COP30 так і не взяли.
На загальному фото з відкриття павільйону ми нарахували 35 осіб. Додайте до них ще фотографа, який зняв як це фото, так і документував усі інші дні конференції.
Фото: cop.ukrainian-climate-office.org
Безперечно, частина з них – це представники громадських екоорганізацій (“Екодія”, “Екоклуб”, Razom We Stand, Українська кліматична мережа, Молодіжна кліматична ініціатива “Розвій”), однак представництво все одно виходить досить велике.
З огляду на те, що цього року навіть президент заможної Австрії відмовився від поїздки на цей найбільший кліматичний саміт “через особливо високі витрати в умовах обмеженого фінансування”, то виникає закономірне питання: “А в нашій країні проблем із фінансуванням немає? Ми можемо легко витрачати мільйони гривень на вояжі десятків людей до Бразилії?”
І питання тут не тільки в сумах витрачених коштів, але й у доцільності. У підсумковому матеріалі Мінекономіки “Результати України на СОР30: коротко про головне” ми не побачили жодних конкретних результатів. Як і у більшості випадків, всі “досягнення” зводяться до “дискутували, проводили зустрічі, говорили, говорили, і ще раз говорили”.
І останнє питання: чому навіть для створення матеріалів щодо міжнародних конференцій журналісти в Україні мають перетворюватися на журналістів-розслідувачів, щоб обхідними шляхами добувати інформацію, яку державні органи за законом мають безперешкодно надавати?
