Арктична тундра, яка довгий час виконувала роль природного поглинача вуглецю для планети, тепер перетворюється на його джерело.
Такі висновки оприлюднили вчені у звіті Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) за 2024 рік, пише Euronews. Над ним працювали 97 вчених з 11 різних країн.
Вони виявили, що Арктика нагрівається в 4 рази швидше, ніж світ в середньому. Дослідники пояснили, що арктична тундра зберігала вуглекислий газ протягом тисячоліть у мерзлому ґрунті, а тепер через зміни, спричинені високими температурами та інтенсивними лісовими пожежами, стала його вивільняти.
При підвищенні температури величезні запаси замороженої органічної речовини починають розкладатися, вивільняючи вуглекислий газ і метан — два ключових парникових гази, які сприяють глобальному потеплінню. Якщо раніше тундра поглинала більше вуглецю, ніж виділяла, то зараз цей баланс порушено, і вона дедалі більше стає джерелом шкідливих викидів.
Експерти зазначають, що цей процес є прикладом небезпечного зворотного зв’язку. Парникові гази, що виділяються в результаті танення вічної мерзлоти, посилюють глобальне потепління, яке, у свою чергу, пришвидшує розморожування мерзлоти. Це створює "порочне коло", яке може мати катастрофічні наслідки не лише для Арктики, але й для всього світу. Зміни в цьому регіоні планети вже зараз впливають на глобальний клімат, зокрема сприяючи підвищенню рівня Світового океану та зміні погодних умов у різних регіонах.
Вчені закликають до термінових заходів зменшення викидів парникових газів і впровадження технологій, які допоможуть пом’якшити наслідки кліматичних змін. Також, на їхню думку, необхідно посилити моніторинг арктичних екосистем, щоб краще зрозуміти процеси, які там відбуваються. Водночас важливим є інвестування у збереження природних середовищ Арктики, адже саме ці екосистеми відіграють ключову роль у стабілізації клімату на планеті.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла про те, що за прогнозами вчених, 2024 рік буде найтеплішим роком в історії й першим календарним роком вище 1,5°C.
