Уже 30 років в останній день жовтня відзначають Міжнародний день Чорного моря. Воно здавна має високу економічну, логістичну й політичну роль для приморських держав. Але основна мета цього свята — привернути увагу до безпрецедентних екологічних викликів, з якими стикається Чорне море та його екосистема, що стали особливо болісними в час повномасштабної війни.
ЕкоПолітика розповідає про історію дати й основні небезпеки, які нині загрожують морю.
31 жовтня 1996 року шість держав, які мають вихід до Чорного моря, підписали Стратегічний план дій для його реабілітації та захисту. Для підготовки цього плану були проведені ґрунтовні дослідження, які виявили — стан акваторії значно погіршився, а виправлення ситуації залежить від злагодженості дій усіх приморських країн.
Воєнні загрози
Чорне море є життєво важливим для мільйонів людей. Воно виконує рекреаційні, транспортні, економічні функції. Однак через розв’язану росією війну морська екосистема зазнає небаченого руйнівного впливу, який вже зараз позначається на стані Чорного моря та приморських громад.
Одна зі вразливостей Чорного моря — колосальні поклади метану під його дном. Це потужний парниковий газ, вивільнення якого у воді загрожує витіснити кисень, спровокувавши загибель морських жителів. Звісно, це знання не зупиняє ворога, і той інтенсивно використовує морський шельф у воєнних цілях, проводить активні бурові роботи й навчання. Це вже має тривожні наслідки. За даними Центру національного супротиву, рік тому фіксувалося вже 950 точок активного викиду метану.
Ворожі атаки й забруднення уже спричинили масову загибель дельфінів. За оцінками науковців, може йтися про близько 100 тис. померлих морських ссавців. За попередніми оцінками, для відновлення популяції може знадобитися до 50 років.
Є дві ключові причини гибелі тварин — токсичне й акустичне забруднення. Перше пов’язане з витоками нафтопродуктів, які зумовлюють ураження внутрішніх органів, друге — із дією вибухів та сонарів, які дезорієнтують тварин.
Джерело: Іван Русєв у Facebook
Спокою немає навіть на березі. Так, ще з 2021 року у нацпарку "Тузлівські лимани" на Одещині почали гніздуватися рожеві фламінго. Однак за 5 років їм вдалося лише один раз висидіти пташенят — у 2023-му, коли у необхідний період було відносне затишшя. Решту ж років вибухи й ворожі атаки відлякували фламінго від гнізд. Цього вистачило, щоб жовтоногі мартини їх розорили.
Джерело: Іван Русєв / Еспресо
Інший фактор ризику — забруднення. Так, у квітні до моря потрапило близько 6500 тонн рослинної олії, після того як російська атака знищила резервуари у порту Чорноморська. Речовина "мігрувала" акваторією і забруднила, зокрема, й узбережжя "Тузлівських лиманів". Однак навіть за пів року після атаки через сильний шторм олія знову потрапила на заповідний берег.
