Уряд ухвалив низку рішень у довкіллєвій сфері: огляд змін

Кабінет міністрів України 30 вересня ухвалив низку документів, які мають екологічне спрямування. Серед них — формування бази для впровадження принципів сталого розвитку, визначення критеріїв ризиків у сфері управління небезпечними відходами, правила реєстрації ветпрепаратів та екодизайну для джерел енергоживлення.

ЕкоПолітика розповідає про основні зміни, які передбачають ухвалені документи.

Визначення рівня ризику для підприємств, які управляють небезпечними відходами

Кабінет міністрів сформував вичерпний перелік ризиків, які може чаїти господарська діяльність з управління небезпечними відходами. Критерії оцінки ступеня небезпеки від цих ризиків стануть основою для визначення періодичності перевірок підприємств. Усе 30 вересня затверджено в урядовій постанові. Про це повідомили в Міністерстві економіки та довкілля.

"Запровадження ризик-орієнтованого підходу призведе до підвищення ефективності державного нагляду. Увага буде зосереджена на суб'єктах господарювання, діяльність яких становить підвищений ризик для довкілля та здоров'я людей. Водночас оптимізується адміністративне навантаження на бізнес із незначним і середнім ступенем ризику", — наголосили у відомстві.

Постанова № 1200 від 30 вересня 2026 року встановлює єдині правила для сектору управління небезпечними відходами. Вона визначає:

• перелік критеріїв із контрольними показниками та балами за ними;
• ризики настання негативних наслідків.

За цими показниками влада ідентифікуватиме ступінь ризику діяльності того чи іншого галузевого підприємства. А для кожної групи Мінекономіки визначатиме свою частоту перевірок.

За критеріями для визначення ступеня ризику підприємства отримають такі бали:

• вид операцій: збирання та зберігання — 6 балів, відновлення — 12 балів, видалення — 12 балів, відновлення та видалення — 25 балів;
• кількість операцій з управління небезпечними відходам: до 2 — 5 балів, до 3 — 10 балів, понад 3 — 15 балів;
• кількість видів небезпечних відходів, щодо яких здійснюються операції: до 5 — 5 балів, до 20 — 10 балів, більш ніж 20 — 15 балів;
• якщо підприємство не запровадило систему управління якістю, що відповідає національним або міжнародним стандартам, то додатково отримає 15 балів;
• якщо впродовж двох років (але не пізніше від трьох) було виявлено порушення вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності, суб’єкт отримає ще 10 балів;
• якщо об’єкт включено до Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки, це додає 5 балів.

До якої групи увійде підприємство, визначатиме сума балів за критеріями: від 0 до 20 — незначний ризик, від 21 до 40 — середній ризик, від 41 до 100 — високий ризик.

Частота перевірок залежить від ступеня ризику діяльності. Так, для незначного — не частіше від одного разу на п’ять років, для середнього — на три роки, для високого — на два.

Якщо у підприємств із середнім і незначним ступенем ризику не виявлено порушень за останні 6 та 10 років, термін наступної перевірки відкладається відповідно на 4,5 і 7,5 року.

До ризиків настання негативних наслідків постанова зараховує:

• потрапляння небезпечних відходів у навколишнє середовище із заподіянням шкоди здоров’ю людей і природі;
• неналежна якість виконання операцій — від збирання до захоронення. Це оцінюється як небезпека для забруднення довкілля.

Принципи сталого фінансування

Також 30 вересня розпорядженням № 993-р уряд схвалив Дорожню карту впровадження інструментів сталого фінансування. Вона регламентує впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) принципів та інструментів.

Цей документ важливий для залучення інвестицій, адже донори, особливо європейські, у виборі проєктів покладаються на дотримання бізнесом цінностей сталого розвитку.

Дорожня карта розрахована на 2026-2028 роки. Вона має створити фундамент для впровадження в Україні ESG-підходів — нормативний, методологічний та інформаційно-аналітичний.

Як наголосили в Мінекономіки, документ передбачає формування цілісної національної системи сталого фінансування.

Дорожня карта декларує п’ять ключових цілей:

1. Формування нормативно-правової основи впровадження таксономії сталих видів економічної діяльності.
2. Запровадження системи належної корпоративної обачності у сфері сталого розвитку.
3. Інтеграція кліматичних та довкіллєвих аспектів у систему управління публічними інвестиціями.
4. Запровадження моніторингу потоків сталого фінансування.
5. Розвиток нормативно-правової бази й інфраструктури сталого фінансування.

Щодо третьої цілі, яка стосується екології, документ передбачає такі заходи:

• розроблення методичних матеріалів для проведення оцінки вуглецевого сліду публічних інвестиційних проектів. Ці матеріали мають бути розміщені в Єдиній інформаційній системі управління публічними інвестиційними проектами. Мінекономіки та Мінрозвитку мають виконати це до кінця ІІ кварталу 2027 року;
• розроблення методичних матеріалів для проведення оцінки впливів та вразливостей публічних інвестиційних проектів до фізичних ризиків зміни клімату та їхнього розміщення в Єдиній інформаційній системі управління публічними інвестиційними проєктами. Відповідальні за цей захід Мінекономіки, Мінрозвитку та Мінфін. Термін реалізації – ІV квартал 2027 року;
• інформування та підвищення спроможності представників територіальних громад щодо застосування кліматичних та довкіллєвих критеріїв. Цей захід Мінекономіки та Мінрозвитку мають реалізувати впродовж 2026-2028 років.

Правила реєстрації ліків для тварин

Кабмін затвердив Положення про державну реєстрацію ветеринарних лікарських засобів. Документ охоплює різні нюанси процедури — від вимог до заяви до правил маркування ветеринарних ліків.

Як повідомили у Міністерстві економіки та довкілля, ухвалення документа усуває наявні правові прогалини та відповідає Закону "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин".

Окремий вимір — євроінтеграція. Нове положення передбачає імплементацію Регламенту (ЄС) 2019/6 про ветеринарні лікарські засоби.

Мова про постанову № 1206 від 30 вересня 2026 року. Одразу зазначимо, норми документу не охоплюють препарати, призначені виключно для риб, птахів, гризунів і рептилій, якщо ті утримуються в домашніх умовах.

Положення визначає порядок реєстрації різних типів препаратів із зазначенням переліку всіх необхідних документів, маркування, даних на листку-вкладенні тощо.

Також документ чітко регламентує процедуру оцінки матеріалів реєстраційного досьє, яке проводить Держпродспоживслужба — від термінів і вимог до публічності до оплати за послуги.

Окремо положення прописує нюанси ухвалення рішення про держреєстрацію ліків для тварин або ж відмову у ній. Передбачено й умови припинення реєстрації та строки усунення недоліків.

Екодизайн джерел живлення

Уряд ухвалив технічний регламент, який чітко визначає правила екодизайну для джерел зовнішнього живлення — пристроїв поза корпусом основного електрообладнання, які перетворюють енергію з мережі для живлення інших пристроїв. Мета цього документа — оптимізувати споживання і втрати електроенергії.

Регламент затверджено постановою № 1207 від 30 вересня 2026 року. Його впровадження має забезпечити Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження. Документ також містить перелік приладів — адаптерів, перехідників тощо, які також підлягатимуть державному нагляду.

Документ встановлює зокрема й такі вимоги:

• верхня межа споживання потужності у ненавантаженому стані;
• мінімальний коефіцієнт корисної дії;
• інформація, яка має міститися на паспортній табличці — вихідна потужність, вихідна напруга, вихідний струм;
• інформація, яка має міститися в інструкціям для споживачів та на сайтах виробників.

У регламенті також вказано вимоги до перевірки та орієнтовні еталонні показники.

Зазначимо, що дія документа не поширюється на джерела безперебійного живлення, освітлювальні перетворювачі й перетворювачі напруги, зовнішні джерела живлення для медичних виробів, док-станції для автономних приладів.