Українські науковці дослідили ситуацію із водозабезпеченням півдня України та дійшли невтішних висновків — навіть теоретичне відновлення Каховського водосховища не зможе повернути водність посушливим регіонам. Причинами є додаткові чинники, зокрема зміна клімату.
Про це свідчать результати дослідження, які представив директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Володимир Осадчий.
Комплексна проблема
Руйнування греблі Каховської ГЕС мало не лише екологічні та гідрологічні наслідки. За даними науковців, катастрофа підірвала водну, енергетичну, продовольчу й економічну безпеку південних регіонів. Через це дослідження наслідків було міждисциплінарним із залученням фахівців різних галузей.
Джерело: НАН України
Експерти зробили детальний аналіз водогосподарського балансу для суббасейнів Верхнього та Середнього Дніпра, а також Прип’яті й Десни. Моделювання пропонує три рівні сценаріїв — середньої, малої та дуже малої водності. Як виявилося, в останньому варіанті вододефіцит може стати системним, охопивши дедалі більше площі річкового басейну Дніпра.
Простих рішень немає
Аналіз засвідчив, що відновлення водності у басейні Нижнього Дніпра неможливе лише завдяки будівництву одного об’єкта. Тому реконструкція Каховського водосховища ситуацію не виправить.
Розв’язати проблему можна лише за комплексного управління всім Дніпровським басейном. Для цього слід врахувати всі можливі чинники — зміну клімату, екологічні потреби річок, фактичне споживання води.
Удар із боку клімату
Українські дослідники створили низку кліматичних моделей Euro-CORDEX. На їхній основі було створено прогнози до кінця ХХІ століття — і вони доволі невтішні. Тенденція до скорочення обсягу опадів та потепління для українського півдня є стійкою.
Висновок — дефіцит води в Нижньому Дніпрі був невідворотним. Руйнування Каховської ГЕС загострило проблему, а глобальне потепління продовжує її посилювати.
Зараз на території колишнього водосховища спостерігаються залишкові водойми. Проте максимальний обсяг води, який там було зафіксовано, становить лише 12% від об’єму знищеного "Дніпровського моря".
ЕкоПолітика раніше писала про загрозу опустелювання для півдня України. Причиною є глобальна зміна клімату, а також людський фактор — вирубування дерев у лісосмугах і виснажливе для природи землеробство.
