Місто Київ стало другим за обсягом сплати екологічного податку у 2025 році після цілої Дніпропетровської області. Підприємства-забруднювачі, зареєстровані в столиці, сплатили майже 18% всього екоподатку України. Тож поки їхні активи фізично труять довкілля у "провінції", Київ витрачає кошти на полив газонів та водопровідні комунікації.
ЕкоПолітика продовжує серію матеріалів про використання екоподатку в регіонах України та те, якою бачать турботу про довкілля у різних куточках країни. Цього разу головний герой матеріалу – не область, а головне місто країни.
Ми проаналізували його екопрограму та виявили, що у Києві, як і усюди, туди включені заходи з благоустрою, озеленення та утримання інженерних комунікацій. Щоправда, масштаб цих заходів дійсно столичний.
Трохи про екоподаток
Традиційно на початку коротко нагадуємо, що ж таке екологічний податок. Це обов’язковий платіж, який сплачують суб’єкти господарювання за забруднення довкілля – повітря, води, ґрунту. Свого роду компенсація за отруєння екології.
Ці кошти розподіляються між державним бюджетом, а також бюджетами областей та громад, де працюють підприємства-забруднювачі. Там екоподаток потрапляє до місцевих фондів з охорони навколишнього природного середовища (ОНПС), звідки гроші можна брати виключно на природоохоронні заходи.
Проте які це будуть заходи визначає доволі застаріла, хоч і кілька разів відредагована постанова Кабміну №1147 від 1996 року. По суті вона дарує громадам лазівку для використання екоподатку на не зовсім екологічні потреби. Тож поки підприємства труять повітря й води, у містах і селах ремонтують каналізацію та висаджують квіти. Про співмірність такої реакції на токсичний подразник дискутувати не будемо.
Щодо самого Києва, то зі столиці у 2025 році надійшло 1 млрд грн екологічних платежів. Зазначимо, що забруднювачі всієї країни заплатили 5,6 млрд грн.
Екопрограма столиці
Екологічні заходи Києва визначає комплексна цільова програма екологічного благополуччя міста на 2026-2028 роки. Вона складається із трьох розділів і лише перший з них містить саме природоохоронні заходи. Назву він має аналогічну.
Для всіх заходів першого розділу Київський міський фонд ОНПС чітко визначений як джерело фінансування. Ось кілька прикладів, на що у столиці планують витрачати кошти екоподатку:
- заходи з озеленення міста та влаштування поливо-зрошувальних систем – 75 млн грн;
- реконструкція комплексу будівель Дніпровської водопровідної станції – понад 36,5 млн грн;
- розробка документації із землеустрою для територій та об’єктів природно-заповідного фонду – 32,3 млн грн
- обстеження та розчистка річки Либідь – 60 млн грн;
- розчистка та благоустрій водних об’єктів – ще 30 млн грн. Окремо на аналогічний захід у парках закладено ще 3 млн грн;
- проведення наукових заходів щодо біорізноманіття – 4,1 млн грн. Ще 1,5 млн грн – на проведення досліджень у межах природно-заповідного фонду;
Мільярд на озеленення
Озеленення та догляд за рослинами у столиці важить більше, ніж деякі бюджети екологічних програм цілих областей. Заходи з благоустрою зеленої зони та земель водного фонду у Києві визначені у другому розділі програми екологічного благополуччя.
Головна мотивація для внесення цих заходів – "адаптація до змін клімату", а фінансування – бюджет міста та інші джерела. Тож скільки планують витрачати в столиці на дерева?
- 734,6 млн грн – на утримання лісопаркової зони міста з її оновленням та санітарними рубками;
- 144,9 млн грн передбачені на "забезпечення організації та координації діяльності підприємств зеленого господарства". Так, "координація і організація" – це екологічний захід, на думку київської влади;
- ще 166,6 млн грн виділять на обстеження зелених насаджень, санітарну обрізку та видалення сухостою;
- 80 млн грн – на вирощування саджанців дерев та чагарників;
- 44,7 млн грн – на придбання спецтехніки для благоустрою;
- 438,3 млн грн закладено на утримання парків, скверів та інших впорядкованих зелених насаджень;
- 419,6 млн грн – капітальний ремонт об’єктів зеленого господарства;
- 53 млн грн – придбання посадкового матеріалу;
Забруднення довкілля
На моніторинг стану навколишнього природного середовища у Києві виділяють значно скромніші кошти, ніж на озеленення. Ось кілька заходів з цього пункту:
- близько 35,2 млн грн закладають на утримання міської системи збору й обробки даних про стан довкілля;
- 1,5 млн грн витратять на придбання атомно-абсорбційного спектрофотометра, а ще 1,6 млн грн – на купівлю автоматичного тестінга води ТЕСТА В-16;
- трохи більше за 1 млн грн виділять на санітарно-бактеріологічні дослідження якості води у водоймах міста;
- на токсикологічний моніторинг методом біотестування запланували 44 тис. грн;
Нагадуємо, що ці заходи та вказані у наступних розділах програми екоблагополуччя фінансуватимуться з бюджету Києва та інших джерел без згадки фонду ОНПС.
Збереження екосистем
У цьому підпункті у Києві вкрай багато заходів, які стосуються стічних вод і не тільки. Розповімо про кілька з них:
- утримання та експлуатація очисних споруд та насосних станцій, які закріплені за КП "Плесо". На цей захід заклали майже 21 млн грн;
- на реконструкцію зливостокової каналізації системи озер Опечень виділять майже 33 млн грн;
- ще 2 млн грн виділять на реконструкцію очисних споруд "Харківські"
- реконструкція трансформаторної підстанції на острові Долобецький. Захід недорогий, лише 100 тис. грн.
"Золоті" пляжі
Цілий комплекс заходів екопрограми присвячений такому першочерговому явищу, як облаштування пляжних зон. Звісно, комфорт людей вкрай важливий, і люди – також частина природи.
Колосальні 525,7 млн грн виділяють на утримання території пляжів та зон відпочинку біля води.
Ще 24,6 млн грн у Києві скерують на підсипку пляжів піском та планування пляжної території. Щоб людям було зручніше, майже 10 млн грн у межах програми екологічного благополуччя виділяють на придбання лавочок, урн та кабінок для переодягання.
Понад 2 млн грн закладено на встановлення модульних туалетів на пляжах, а більше як 21 млн грн – на обслуговування громадських вбиралень, які перебувають на балансі у КП "Плесо".
За майже 44 млн грн у столиці збираються відремонтувати елементи благоустрою на зонах відпочинку біля води, скромно додаючи у кінці назви заходу розчистку водойм.
Для довкілля, певно, вкрай важлива й безпека відпочинку біля водойм. На цей захід виділяють понад 19,3 млн грн.
Окремим пунктом екопрограми є облаштування місця для спуску на воду для маломобільних груп населення. Ціна питання – 315 тис. грн.
Чимало уваги у програмі присвячено розчистці водойм, проведенню просвітницьких екозаходів та наукових досліджень. Проте заходи із благоустрою, які потрапили до програми з екологічного благополуччя, підкреслюють контраст у пріоритетах столиці.
