Недосконале законодавство має лазівку, яка дозволяє громадам використовувати кошти екологічного податку на умовно екологічні заходи. У Львівській області також користуються цим "золотим квитком". Озеленення замість благоустрою стає охороною довкілля, як і утримання інженерних мереж каналізації чи вивезення сміття раптом "вибуває" із сфери житлово-комунального господарства.
ЕкоПолітика проаналізувала кілька екологічних програм з цього регіону і пропонує читачам дізнатися, на що Львівщина витрачає кошти підприємств-забруднювачів.
Коротко про екоподаток
Екологічний податок є таким собі відкупом за забруднення довкілля, який платять суб’єкти господарювання за свої викиди у повітря, воду та ґрунти. Ці кошти розподіляються між фондами охорони навколишнього природного середовища різних рівнів (ОНПС): 45% – до державного, 30% – до обласного та 25% – до місцевих.
Львівська область не може похвалитися великими обсягами сплати екоподатку. Впродовж 2025 року її суб’єкти господарювання сплатили 52,2 млн грн цього збору до держфонду. Трохи більше розподілено між обласним та місцевими фондами ОНПС.
За підсумками семи місяців 2025 року найбільшими платниками були:
- АТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" – 44,4 млн грн;
- ЛМКП "Львівводоканал" – 31,2 млн грн;
- ЛМКП "Львівтеплоенерго" – 7,5 млн грн.
Використовувати кошти екологічного податку можна виключно на природоохоронні заходи. Проте постанова Кабінету Міністрів №1147 ще у 1996 році створила для громад доволі вільне поле інтерпретацій "екологічності".
Захист довкілля на рівні області
Для того, аби дізнатися, що влада Львівської області вважає екологічними заходами, ЕкоПолітика вивчила паспорт програми охорони навколишнього природного середовища на 2021-2027 роки.
Чи можна тут знайти заходи із реконструкції інженерних мереж каналізації та поводження з відходами? Звісно ж так. Зазначимо, що вони описані в загальних рисах. Це важлива відмінність від екопрограм більшості інших регіонів, які вже аналізувала ЕкоПолітика,. Там зазвичай можна було побачити конкретні назви об’єктів та навіть установок, які збиралися реконструювати.
Тут ми просто бачимо такі пункти:
- будівництво, реконструкція та облаштування полігонів твердих побутових відходів, здійснення заходів щодо мінімізації, утилізації та переробки промислових, побутових і небезпечних відходів;
- будівництво, реконструкція споруд для очищення стічних вод, системи роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд на них;
- рекультивація порушених земель і територій полігонів твердих побутових відходів.
Одним із джерел фінансування для цих заходів є фонд з охорони навколишнього природного середовища.
Також зазначимо, що екопрограма Львівської області передбачає розвиток і збереження природно-заповідного фонду, екологічне просвітництво та розвиток систем моніторингу за якістю повітря.
Екопрограма обласного центру
Природоохоронні заходи Львова визначає Комплексна екологічна програма на 2024-2028 роки. Серед джерел фінансування – бюджет Львівської міської тергромади, а також кошти з інших незаборонених джерел. Що ж собі запланувало місто?
Більшість заходів має беззаперечно екологічне спрямування, але "паперове" вираження – від паспортизації водойм до створення геопросторової мапи на порталі відкритих даних. Формулювання деяких заходів виглядає доволі абстрактно, як-от "Реалізація інших заходів відповідно до річного плану пріоритетного фінансування" у різних розділах програми.
У Львові до екопрограми все ж не додали роботи з каналізаційними мережами, проте озеленення та поводження з відходами увагою не оминули. Щодо сміття, у відповідному розділі йдеться переважно про небезпечні відходи, які потребують особливого поводження. Проте у межах екопрограми передбачено фінансування системи управління відходами у міській громаді, а також "інші заходи".
Потрапило до екопрограми і кілька заходів із благоустрою під грифом "Утримання зелених насаджень". Тут вже класична висадка саджанців, догляд за клумбами, ліквідація сухостою, а також розробка проєктів утримання та реконструкції парків та скверів.
Неочікувано, але ведення земельного кадастру для Львова – це екологічний захід. Як і встановлення захисту від птахів на історичних будівлях, хоча формально це є захистом архітектурних пам’яток.
Уявлення про екологію у менших громадах
У Великих Мостах екопрограма на 2025 рік була невелика, але акумулювала у собі виключно спірні заходи. Тут не знайти нічого, окрім каналізації та відходів. Деталізація заходів також відсутня.
Отже, місто в межах Програми природоохоронних заходів на 2025 рік збиралося:
- будувати, ремонтувати чи проводити реконструкцію на очисних спорудах, у системах роздільної каналізації та каналізаційних мережах. Таким чином прагнули покращити стан місцевих річок.
- облаштовувати полігони твердих побутових відходів із їх реконструкцією, а також проводити рекультивацію сміттєвих полігонів.
Кошти для цих заходів Великі Мости планували брати зі спеціалізованих фондів охорони навколишнього середовища – державного, обласного та міського.
У своєму переліку природоохоронних заходів на 2025-2027 роки Буська міська громада ледь не до кожного заходу завбачливо вказала пункт з урядової постанови від 1996 року. Саме нею обґрунтовують придбання сміттєвих контейнерів та спецавтівок для транспортування побутових відходів.
Серед інших заходів – позашкільне екопросвітництво та обладнання доріжок у місцевому парку, який є пам’яткою садово-паркового мистецтва. Для придання ваги у цьому заході із благоустрою дописали мету – "збереження природної екологічної системи".
Раніше ЕкоПолітика вже розглянула екологічні програми у Кіровоградській, Запорізькій, Полтавській, Одеській, Вінницькій, Рівненській, Житомирській, Івано-Франківській, Черкаській та інших областях.
