Уряд Туреччини готується до запуску власної системи торгівлі викидами (ETS) у 2028 році. Перед офіційним стартом новий інструмент протестують на пілотному етапі, який розпочнеться вже у 2026–2027 роках.
Як повідомляє SteelOrbis, причинами розгортання національної ETS для Туреччини є збереження конкурентоспроможності на міжнародному ринку і скорочення викидів. Країна прагне досягнути їхнього нульового рівня до 2053 року.
Прискорення декарбонізації стосуватиметься передусім секторів із високим рівнем парникових викидів. Зокрема йдеться про сталеливарну, хімічну та бетонну промисловість.
У країні розраховують, що новий механізм буде достатньо ефективним та економічно вигідним.
Порядок впровадження
Про запуск пілотного етапу ETS стало відомо з Програми економічних реформ Туреччини на 2026–2028 роки. Нормативне підґрунтя вже розроблене, а саме впровадження відбуватиметься покроково. Йдеться про публікацію вторинного законодавства, запуск пілотного етапу, розроблення Системи управління ринком і перехід безпосередньо до повноцінної ETS.
Турецька ETS базується на принципах європейської системи торгівлі викидами. За її створення та тестування відповідатиме Операційна компанія енергетичних ринків (EPİAŞ). Окрім розроблення інфраструктури звітності та моніторингу, передбачене створення навчальних рекомендацій та онлайн-інструкцій для бізнесу.
ETS як спосіб скоротити витрати на СВАМ
Програма обґрунтовує економічну доцільність запуску СТВ. З 1 січня 2026 року в ЄС набув чинності Механізм вуглецевого коригування імпорту (СВАМ), і витрати турецької промисловості за вуглець можуть бути колосальні.
Дослідження, проведене разом із ЄБРР, моделює два варіанти – з ціною €75 та €150 за тонну СО2. У випадку застосування першої ставки, в 2027 році турецька промисловість сплатить за механізмом СВАМ €138 млн, у другому варіанті – вже €2,6 млрд до 2032 року.
Впровадження ETS відчутно скоротить ці "вуглецеві" витрати. Орієнтовно, сплата по СВАМ знизиться до €56 млн станом на 2027 рік і до €1,1 млрд на 2032 рік.
Як повідомляла ЕкоПолітика, лише за перший тиждень дії СВАМ у Європі задекларували майже 1,7 млн тонн імпорту, який має вуглецевий слід. 98% від загального обсягу – це продукція чорної металургії.
