Грандіозні плани США на венесуельську нафту після захоплення контролю над країною можуть бути стартом тотального відкату світу від чистої енергетики.
Як пише Politico, ця авантюра може не лише змінити геополітику ХХІ століття, а й стане маркером масштабу подальшого потепління планети.
Поки Китай лідирує у виготовленні й експорті чистої енергії, а Європа дотримується кліматичних принципів, США усе глибше занурюються в паралельну реальність. Чия реальність переможе, стане зрозуміло в недалекому майбутньому.
Ресурсний заручник
Після усунення президента Венесуели Ніколаса Мадуро від влади послідувала обіцянка – право витягати багатства з венесуельської землі перейде до американських компаній. Продажем нафти займатиметься уряд США, про що сказав міністр енергетики Кріс Райт.
Ставка Трампа і його адміністрації на викопне паливо очевидна.
"Давайте просто дивитися у вічі реальності. Нафта, газ і вугілля – це те, що керує світом. Крапка", – цитує видання Райта.
Це бачення енергетичного майбутнього протиставлене розвитку "зеленої" енергетики, яку деякі уряди вважають фактором домінування на ринку.
Слабкість Європи
ЄС узяв політичні зобов’язання переходу на ВДЕ, але збільшив свою залежність від китайських вітрових турбін і сонячних панелей. Ці технології лежать в основі "зеленого" переходу, але Європа нездатна перейти на самозабезпечення в цьому питанні.
Європа залежить від США у постачанні природного газу через відмову від російського палива. ЄС не може відмовитися від цього ресурсу одномоментно, використовуючи його для виробництва значної частини енергії.
Хто б не переміг – Китай із ВДЕ чи США з викопним паливом – Європа лишається у слабкій позиції, нездатна вплинути на визначення енергетичного майбутнього, пишуть у Politico.
Сумнівність інвестицій
Відновлення нафтової галузі Венесуели потребує значних інвестицій. Компанії висловлюють сумніви не лише через політичну ситуацію, а й через можливі сценарії попиту на нафту.
"Якщо світ зможе дотримуватися своєї обіцянки Паризької угоди щодо утримання глобального потепління нижче 2 °C, світовий попит на нафту знизиться на 50% між 2035 і 2050 роками", – сказав Йон Одегард Хансен, керівник дослідження енергетичних сценаріїв у Rystad Energy.
Це підтверджує прогноз Міжнародного енергетичного агентства (МЕА). Згідно із ним найімовірніший сценарій призведе до піку попиту у 2030 році з поступовим зниженням у майбутньому.
США такий прогноз не задовольнив. Під тиском Сполучених Штатів МЕА запропонувало й інший варіант розвитку подій. Він базується лише на чинній енергетичній політиці. Його результат відсуває період зростання попиту на нафту аж до 2050 року.
Саме цей сценарій підкріплює наполегливість США у розробленні венесуельських родовищ. Загалом по світу енергетичні компанії шукають усе нові й нові родовища. І бізнес, і адміністрація Трампа виходять із переконання, що ВДЕ не будуть популярні за межами Китаю і Європи. Всьому іншому світу потрібна буде нафта.
Нагадаємо, нещодавно Сполучені Штати вийшли з Рамкової конвенції ООН щодо змін клімату та низки інших міжнародних угод та організацій, пов’язаних із захистом довкілля.
Ще раніше там дозволили буріння шельфу на узбережжях Флориди та Каліфорнії для видобутку нафти.
