Екологічна спільнота України від початку вимагала залишити Міністерство довкілля окремою інституцією. Проте тривожний контекст щодо об’єднаних міністерств у антикорупційній справі "Мідас" став черговим приводом заявити про важливість відновлення відомства.
Правозахисна організація "Екологія-Право-Людина" ініціювала заяву, яку вже підтримали близько сотні громадських організацій.
"Ми вимагаємо від народних депутатів відновлення роботи окремого міністерства у найкоротші строки і призначення керівником міністерства кандидатури, яка посилить довіру до уряду України", – йдеться у заяві.
Ризики об’єднання міністерств
Екоактивісти наполягають – Міндовкілля є ключовим державним органом. Воно не може бути "придатком" до відомства, яке паралельно формує ще й економічну та аграрну політику. Інтеграція довкіллєвого міністерства у спільну структуру, на думку підписантів заяви, має одразу кілька проблем:
- нівелювання природозахисних пріоритетів;
- постійний конфлікт інтересів у самому центрі ухвалення рішень;
- ризики виникнення нових корупційних схем.
Законодавча та євроінтеграційна неспроможність
За майже півроку існування нового міністерства воно продемонструвало неефективність у своїй роботі. За словами екоактивістів, жодна з ключових реформ не була проведена. Це неприпустимо, враховуючи об’єм євроінтеграційної роботи, яку належить виконати Україні. Мова про імплементацію мінімум 200 стандартів та нормативів ЄС в галузі захисту навколишнього середовища.
Разом з тим, в останньому звіті Єврокомісії йдеться про корупційні ризики в галузі лісозаготівлі та користування землею й надрами. Природозахисники згадують законопроєкт №12089, який створив механізми легалізації "вкрадених" у держави лісів та земель. В заяві також зазначають про корупційні ризики та шкоду довкіллю, про які йшлось в реакції Єврокомісії на цей документ.
"Під час існування окремого Міністерства довкілля ця інституція вносила свою пропозицію щодо ветування шкідливого проєкту і таким чином діяла як запобіжник. Ліквідація такої інституції – це підтримка злочинів проти довкілля, які гальмують вступ України до ЄС", – наголошують екоактивісти.
ЕкоПолітика раніше розповідала про найрезонансніші випадки привласнення природозахисних земель, які стали можливими "завдяки" скандальному закону №12089.
