Попит на воду може перевищити пропозицію на 40% вже до 2030 року. Якщо говорити про енергетику, то там потреба у воді може збільшитися майже на 60%. Неефективність у водному й енергетичному секторах і відсутність жорстких рішень може загрожувати країнам Європи й світу відчутним падінням ВВП.
Про це йдеться у звіті компанії Danfoss, повідомляє Euronews.
Взаємопов’язане зростання витрат
У зв’язку зі зростанням кількості населення потрібно більше прісної води. Видобуток води – перекачування, очищення, постачання до споживача – потребує більше енергії. Водночас людству необхідно все більше і самої енергії, а на її виробництво також потрібна вода. За даними компанії Danfoss, уже зараз енергетичний сектор забирає 14% прісної води у світі.
Цей зв’язок дуже міцний і вразливий. Дефіцит у будь-якій із вказаних систем викликає проблеми з іншою.
"У Європі занадто багато очищеної води й енергії, що використовується для її перекачування та очищення, витрачається через витоки й неефективність, що створює економічну та безпекову проблему", – цитує генерального директора Danfoss Кіма Фаузінга Euronews.
Ціна проблеми
Неефективність управління у водному й енергетичному секторах загрожує низкою проблем і фінансові – лише частина з них.
- Падіння ВВП. Для країн із високим прибутком ідеться про 8%, а от держави з нижчими доходами ризикують втрачати 10–15% ВВП до 2050 року.
- Додаткові витрати в енергетичному секторі. Глобально вже йдеться про понад €8 млрд.
- Зростання витрат на водопостачання та санітарію. Дотримання чинних норм ЄС до 2030 року лише на одну людину коштуватиме на €500–1000 дорожче.
- Ризики для громадського здоров’я.
- Загальна нестабільність інфраструктури.
- Загрози для геополітичної безпеки. Доступ до чистої води може провокувати соціальне напруження та навіть конфлікти.
Способи вирішення
На думку аналітиків Danfoss, подолання кризи потребує термінових стратегічних кроків від усіх урядів світу. В першу чергу – жорсткі правила, які підвищать ефективність у водному секторі й стимулюватимуть впровадження актуальних технологій.
"Урядам потрібно розглянути питання інтеграції водоефективності в енергетичні аудити та встановити національні цілі повторного використання промислової води. Кожна зекономлена крапля означає менше втраченої енергії", – зазначає Кім Фаузінг.
Якщо говорити про конкретні приклади, то у Danfoss стверджують, що лише модернізація опріснювальних установок здатна скоротити витрати в галузі на €34,5 млрд. Також є успішні приклади, коли встановлення приводів зі змінною швидкістю на очисних системах скорочує споживання енергії. Завод в індійському Ченнаї у такий спосіб заощадив приблизно 22% енергії.
Вина центрів обробки даних
Дата-центри споживають колосальну кількість води на охолодження технологічних установок. Зараз ідеться вже про 560 млрд літрів кожного року. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, ці об’єми зростуть удвічі лише до 2030 року. Ця цифра вшестеро перевищує загальний обсяг забору прісної води всього Євросоюзу за 2022 рік.
Позитивні рішення можливі й тут. Упровадження систем рідинного охолодження замкнутого циклу може не тільки знизити споживання води, а й дати людям тепло. До 2030 року отримана у такий спосіб теплова енергія може на 10% задовольняти потреби європейців в опаленні.
"Найбільші центри обробки даних розташовані задалеко від міських районів. Якщо ж раціонально використовувати відпрацьоване тепло, надлишкова теплова енергія може задовольнити 300 ТВт·год попиту споживачів на відстані кількох кілометрів", – ідеться у звіті Danfoss.
Раніше ЕкоПолітика розповідала, що 62% водойм Європи забруднені.
