Контактні зоопарки в Україні: прибутковий бізнес на стражданнях тварин

У серпні 2025 року на сайті Верховної Ради України з’явилася петиція із простою, але категоричною вимогою: негайно заборонити діяльність контактних зоопарків в Україні, а також прийняти відповідне законодавство, яке б зробило неможливою експлуатацію диких тварин у розважальних цілях. Це не перша спроба — подібні ініціативи лунали й раніше, але тема щоразу повертається, бо проблема нікуди не зникає, а влада різних рівнів занадто зайнята іншими питаннями, щоб звернути увагу на захист звірів.

Чому експлуатація тварин досі є прийнятним явищем у нашій державі, які прогалини у законодавстві цьому сприяють та хто мав би захистити диких звірів, які з різних причин опинилися у неволі, розбиралися журналісти ЕкоПолітики.

Попередні петиції

Відкрита зараз для підписання петиція є черговою спробою небайдужих громадян достукатися до можновладців. Причому звернення з проханням заборонити діяльність контактних зоопарків надсилалися на різні рівні: у 2018, 2019 та 2022 роках петиції подавалися президенту України, у 2020 році – громадяни зверталися до місцевої влади Чернівців із проханням заборонити діяльність виїзних та постійних закладів такого типу на території міста. Аналогічну петицію у 2021 році розглядала й Свалявська міська рада.

Петиції до очільника держави не набрали тоді й по дві сотні підписів, найімовірніше, через відсутність розголосу про них у соцмережах та пресі.

А от чернівчани змогли зібрати необхідні підписи. У відповіді на петицію місцева влада зазначила, що підготувати звернення до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області та Управління екології та природних ресурсів Чернівецької обласної державної адміністрації. Станом на зараз, інформацію про функціонуючі стаціонарні контактні зоопарки у чернівецьких ТРЦ ми не знайшли. Можливо, дійсно, питання було вирішено.

Якщо ви хочете підтримати чинну петицію на сайті Верховної Ради, ви можете зробити це до 7 листопада. І кожен підпис тут — це ще один голос проти тісних кліток і життя “на показ”.

Чому зоозахисники проти

Вони вважають контактні зоопарки формою жорстокого поводження з тваринами з наступних причин:

1. Ці заклади порушують права тварин:

• утримують диких тварин у неприродних умовах, які не відповідають навіть мінімальним нормам утримання звірів, встановлених Порядком утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах;
• примушують тварин до постійного контакту з людьми, що викликає у них стрес;
• змушують тварин, які ведуть нічний та сутінковий спосіб життя, до контакту з відвідувачами в денний час;
• не забезпечують належних умов утримання диких тварин відповідно до їх природних потреб;
• не надають належного ветеринарного догляду.

2. Створюють загрозу громадському здоров’ю, оскільки існує ризик передачі захворювань від тварин до людей, а також травмування відвідувачів.

3. Мають негативний виховний ефект, оскільки формують у дітей неправильне ставлення до диких тварин і створюють ілюзію, що вони існують для розваги людей. Також контактні зоопарки не несуть освітньої цінності про збереження природи.

Ілюзія добра і жорстока реальність

Контактні зоопарки часто рекламують себе як “безпечний простір для спілкування дітей із тваринами”. Але за цим привабливим фасадом насправді — постійний стрес, гучні крики, спалахи фотокамер і тварини, яких день за днем змушують бути живими іграшками.

Зоозахисна організація UAnimals постійно дає розголос випадкам неналежного утримання тварин у контактних зоопарках і закликає до заборони діяльності подібних закладів на території нашої країни:

1. Зовсім нещодавній випадок: на початку вересня відвідувачі контактного зоопарку "Біопарк Одеса" зняли відео з єноткою, у якої відмовили задні лапи. Попри безпорадний стан тварини, власники зоопарку продовжували демонструвати її на загал та не надали медичної допомоги. Відео викликало хвилю обурення у суспільстві. Відвідувачі також скаржаться, що тварини у "Біопарк Одеса" виглядають голодними, а у вольєрі є огорожа з підведеним до неї електрострумом.

   

   Фото: facebook.com/UAnimals.official.

2. Також стала гучною справа проти мережі контактних зоопарків "Звірополіс", які відкриті у Києві, Дніпрі та Кривому Розі. Її власники працюють попри те, що не мають дозволів від профільного міністерства на утримання диких тварин. За свідченнями колишніх працівників, звірів тримають у неналежних умовах, часто годують невідповідними харчами, через що тварини гинуть.

Фото: uanimals.org.

Торік у січні UAnimals вперше попросили компетентні органи перевірити умови проживання екзотичних тварин у київському "Звірополісі" та законність їх придбання й утримання. Вже рік – з вересня 2024 року – зоозахисники цієї організації судяться зі "Звірополісом".

“Однак Житомирський суд розглядав справу письмово та не визнав роботу контактного зоопарку незаконною. Судді вимагали результатів перевірки Державної екологічної інспекції. А вона, своєю чергою, не змогла потрапити до контактного зоопарку, виправдовуючись тим, що власник за кордоном”, – розповідають зоозахисники.

З того часу UAnimals просили розглядати справу на відкритому засіданні за участі всіх сторін, проте їм знову відмовили. Сьомий апеляційний адміністративний суд розгляне справу письмово і вирішить, чи було рішення Житомирського окружного суду правомірним.

3. У серпні до Державної екологічної інспекції надійшло 77 скарг на контактний зоопарк "Макі-Пакі" в одеському ТРЦ City Center. Тоді відвідувачі підозрювали, що єнота-полоскуна на ім'я Люцифер утримують у невідповідних умовах та жорстоко поводяться – тварина виглядала виснаженою. Екоінспектори разом із представниками місцевої влади та ветеринарами провели перевірку умов проживання всіх тварин у “Макі-Пакі” й порушень не знайшли. Проте єнота залишили під наглядом.

4. Три роки тому, у серпні 2022 року, у соцмережах з’явилася інформація про віслюка з контактного зоопарку заміського комплексу SOSNOVEL поблизу Воропаєва на Київщині. Небайдужі люди звернули увагу, що він утримується в неналежних умовах і потребує лікування. Віслюк стояв на одному місці й не рухався, а його копита на вигляд були деформованими. Зоозахисники з UAnimals написали заяву до правоохоронних органів.

   

   Фото: facebook.com/UAnimals.official.

5. У 2023 році захисники тварин також звернулися до поліції, оскільки на території бази відпочинку "Золотий фазан" на Київщині адміністрація тутешнього звіринця дозволяла відвідувачам використовувати левенят, як реквізит для фото.

6. Того ж року екоінспектори викликали правоохоронців у зоопарк в одному з населених пунктів Мукачівського району, в якому диких тварин -  гімалайського ведмедя, пуму та інших звірів – утримували в затісних для них клітках.

   

   Фото: zakarpattya.net.ua.

Всі ці кейси підтверджують: ставлення до тварин, виключно як до засобів заробітку – це система, яка ставить прибуток вище за життя живої істоти та людяність.

Чому діяльність контактних звіринців незаконна

В Україні ще у 2006 році парламент прийняв закон "Про захист тварин від жорстокого поводження". Але з реалізацією його положень є низка проблем.

Їх окреслила юристка UAnimals Анастасія Гевчук. За її словами, діяльність контактних зоопарків – це юридична "сіра зона", побудована на прогалинах у законах.

Аргумент №1. Хоча стаття 8 згаданого закону чітко вимагає дозвіл на утримання диких тварин у неволі, держава досі не затвердила порядок видачі таких документів.

Але юристка наполягає, що це не є виправданням, оскільки Велика Палата Верховного Суду у справі №910/8122/17 постановила: відсутність порядку видачі дозволів не дає права здійснювати діяльність без них.

“Отже, практично кожне утримання дикої тварини у приватному контактному зоопарку є незаконним за визначенням”, – резюмує правниця.

Аргумент №2. Стаття 25 того ж закону забороняє надавати фотопослуги з дикими тваринами. Є виняток для "зоопарків, цирків та дельфінаріїв". Тут Анастасія Гевчук наголосила, що більшість контактних звіринців юридично не є зоопарками. А для того, щоб обійти заборону, вони просто використовують цей термін в назві. За словами юристки, це є прямим порушенням.

Аргумент №3. Анастасія Гевчук пояснює, що постійний контакт з десятками людей, шум, яскраве світло, неможливість сховатися, неправильний раціон (коли відвідувачі годують тварин принесеними харчами) – це хронічний стрес, тортури та фізичні страждання для звірів. І така ситуація вже підпадає під визначення "жорстокого поводження" відповідно до статті 1 Закону "Про захист тварин від жорстокого поводження".

Аргумент №4.  У статті 25 закон прямо забороняє діяльність пересувних звіринців та пересувних виставок диких тварин. За словами правниці, багато "контактних" експозицій у ТРЦ по суті є саме такими тимчасовими виставками.

“Ми маємо бізнес, який існує завдяки діркам у законодавстві, бездіяльності органів та необізнаності громадян. Кожен квиток, куплений у такий заклад, – це фінансування страждань та підтримка беззаконня”, – наголосила Анастасія Гевчук.

Вона закликала не відвідувати контактні зоопарки, щоб не підтримувати їхню незаконну діяльність фінансово.

Яке покарання чекає на власників

Однією з обставин, чому нові контактні зоопарки та пересувні виставки тварин продовжують з’являтися знову і знову, найімовірніше, є те, що штрафи за неналежне утримання тварин є мізерними порівняно з прибутками, які недоброчесні власники отримують від відвідувачів.

В UAnimals розповідають, що відсутність документів на тварин тягне за собою штраф від 510 до 1700 гривень із конфіскацією тварин (стаття 88-1 Кодексу про адміністративні правопорушення). Якщо ж перевірка підтвердить неналежні умови утримання диких тварин, тоді штраф складе від 51 до 850 гривень із конфіскацією тварин (стаття 88-3 КУпАП).

Але це за умови, якщо екоінспектори таки проведуть перевірку. Нерідкі випадки, коли перевіряльники просто закривають очі на діяльність контактних зоопарків та пересувних виставок. Певною мірою, це спадок безконтрольних 90-х з їхньою корупцією в еконагляді та місцевій владі, коли за грошову винагороду ті, хто мав слідкувати за дотриманням норм закону, “не помічали” відсутності дозволів та не питали про наявність ветеринарних документів на тварин.

Відвідати контактний зоопарк і померти: яку небезпеку ці заклади несуть для відвідувачів

Наприкінці серпня шоковою стала новина, що в приватному мінізоопарку в с. Петропавлівська Борщагівка від сказу помер олень. Всіх, хто відвідував цей заклад з 16 серпня і до моменту загибелі тварини, місцева влада закликала звернутися до лікаря, щоб запобігти виникненню цієї смертельної хвороби.

В UAnimals розповідають, що 12% тварин у контактних зоопарках є носіями хвороботворних бактерій, стійких до антибіотиків.  Вони спричиняють захворювання у звірів та можуть передаватися відвідувачам. Особливу небезпеку такі бактерії несуть для дітей.

Вчені ізраїльського університету Аріель представили результати досліджень, для якого зібрали матеріал (фекалії, шкіра, шерсть, пір’я) в 8 випадково вибраних контактних зоопарках Ізраїлю у 228 тварин, що належать до 42 різних видів. Серед виявлених бактеріальних штамів були кишкова паличка ST656, що спричиняє "діарею мандрівників", і кишкова паличка ST127 – поширена причина інфекцій сечовивідних шляхів у людей.

“Навіть, якщо тварини у контактних зоопарках виглядають здоровими, чи готові ви заради розваги наражати на небезпеку своїх дітей?”, – запитують зоозахисники.

Фото: facebook.com/UAnimals.official.

Чому мовчить профільне міністерство

Раніше охорона тваринного світу була прописана як одне з основних завдань Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Але ще тоді відомство дозволяло собі ніяк не реагувати на кричущі факти жорстокого поводження з тваринами, які обговорювала та засуджувала вся країна. Показовий приклад: повне мовчання Міндовкілля щодо знущань та звірячого вбивства вагітної кабанихи, яке скоїли працівники агрофірми "Контінентал Фармерз Груп" на Тернопільщині.

А тепер, коли профільне міністерство як окрему управлінську одиницю ліквідували, об’єднавши з Міністерством економіки та Міністерством сільського господарства та продовольства, й взагалі не варто очікувати на увагу до питань захисту тварин. Бо у новоствореному відомстві в принципі питання довкілля відсунуті на задній план. Щоб у цьому переконатися, варто лише подивитися у прийняту Програму дій уряду, де питанням охорони навколишнього середовища приділено вкрай мало уваги.

Проте час покаже – раді будемо помилятися. Про всяк випадок нагадаємо чиновникам Мінекономіки, що у пункті 392 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України передбачена така його функція: “реалізація державної політики у сфері захисту диких, домашніх, безпритульних тварин від жорстокого поводження та координація діяльність інших органів виконавчої влади у сфері захисту тварин від жорстокого поводження, а також сприяння роботі громадських організацій з контролю в зазначеній сфері”.

А як у Європі?

На території Європейського Союзу з 1999 року вимоги щодо утримання диких  тварин у неволі регулює Директива Ради ЄС 1999/22/EC, більш відома як Zoos Directive. Вона встановлює загальні правила для всіх зоопарків у ЄС. Це базовий документ, на який спирається все подальше національне регулювання.

Головна ідея директиви — забезпечити охорону дикої фауни та підвищити добробут тварин у зоопарках, а також зробити зоопарки, перш за все, інструментом збереження біорізноманіття, а не місцем для розваг.

Ключові вимоги Zoos Directive

1. Обов’язкове ліцензування. Кожен зоопарк у країнах-членах ЄС повинен отримати ліцензію на діяльність. Без цього він не має права приймати відвідувачів.

2. Регулярні інспекції. Влада зобов’язана проводити перевірки, щоб переконатися, що умови утримання відповідають вимогам. У разі порушень зоопарк може втратити ліцензію або бути закритим.

3. Добробут тварин. Зоопарки повинні:

• забезпечувати умови, що відповідають біологічним і поведінковим потребам тварин;
• гарантувати ветеринарний догляд;
• запобігати стражданням, травмам та поганому поводженню.

4. Охорона видів. Заклади зобов’язані:

• брати участь у збереженні видів (розведення, програми реінтродукції у дику природу);
• сприяти науковим дослідженням.

5. Освітня роль. Зоопарки повинні інформувати відвідувачів про охорону природи та важливість збереження дикої фауни.

Директива прямо не використовує термін “контактний зоопарк”, але її вимоги фактично зводять нанівець можливість роботи таких закладів у класичному вигляді:

• контакт “дитина – тварина” суперечить принципу мінімізації стресу і травм;
• маленькі приміщення (ТРЦ, кімнати без природного світла) не можуть забезпечити умов, адекватних біологічним потребам;
• відсутність освітньої та природоохоронної функції не дозволяє визначати такі заклади як зоопарки.

Тому у більшості країн ЄС, навіть якщо “контактні” формати не заборонені прямо, вони не відповідають ліцензійним вимогам і фактично не існують. Проте дослідження європейських зоозахисних організацій свідчать, що виконання директиви в різних країнах Євросоюзу нерівномірне: у Західній Європі стандарти вищі, тоді як у деяких країнах Центральної та Східної — ще є проблеми.

Зараз в ЄС обговорюють оновлення директиви, щоб зробити її більш конкретною та жорсткою, зокрема щодо контактів людини й тварин.

Як діяти, щоб захистити тварин у контактному зоопарку

Юристи UAnimals підготували чітку покрокову інструкцію для кожного з нас, як діяти, якщо ви стали свідком порушення правил утримання диких тварин у контактних зоопарках.

1. Викликайте поліцію за номером 102 і повідомляйте про порушення правил утримання диких тварин у неволі (частина 3 статті 88-1 кодексу України про адміністративні правопорушення) та жорстоке поводження з тваринами (стаття 89 кодексу України про адміністративні правопорушення).

2. За можливості фіксуйте на фото та відео усі факти порушень.

3. Коли поліція приїде, наголошуйте на вилученні тварини (чи тварин).

4. Якщо патруль не приїжджає або на місці бездіє — телефонуйте на гарячу лінію Національної поліції та залишайте скаргу на поліцейського.

5. Далі зверніться до районного відділу поліції із заявою про вчинення правопорушень. Додайте до заяви фото та відео з місця події.

6. Зареєструйте заяву та отримайте її вхідний номер.

“Пам’ятайте, що ви дієте у правовому полі. Тож зберігайте спокій та вимагайте дотримання законів”, – говорять зоозахисники.

Час діяти

Україна законодавчо закріпила свій намір рухатися у бік Європи. Він обов’язково має включати й запровадження європейської практики захисту тварин. Українські законодавці мають нарешті поставити крапку в існуванні контактних зоопарків на території нашої країни.

Бо кожна хвилина в тісній клітці або у руках відвідувачів під фотоспалахи – це реальне страждання для диких тварин. І поки ми розважаємося, вони платять за ці “веселощі” своїм життям та здоров'ям.

Суспільство має вимагати від влади зробити цей крок, аби захистити тих, хто не може захистити себе сам.