Найгірша ситуація із забрудненістю води спостерігається біля центрів промисловості вздовж Дніпра і на Приазов'ї – це центральна Україна, зокрема Дніпро, Запоріжжя, а також Схід.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів член Ради Українського водної асоціації, завідувач кафедри екології та охорони здоров'я Західноукраїнського національного університету Леонід Бицюра.
Промисловість як основне джерело забруднення
Фахівець зазначив, що погіршення показників води спостерігається також біля обласних центрів, які стоять на Дніпрі, оскільки забруднення води напряму пов’язане з близькістю великих міст і промислових об’єктів. Як найбільш шкідливі виробництва, він назвав металургію та гірничодобувну галузь.
Західні області, за словами Леоніда Бицюри, менше потерпають від впливу цього фактору на водні ресурси. Так, Львівська область теж має індустріальні зони, але не такі великі. В Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій областях спостерігається точкове забруднення сільськогосподарського та побутового походження, на Вінниччині, Кіровоградщині, Черкащині, Київщині, Житомирщині додається більш виражене промислове забруднення.
На Сході України окремою проблемою є затоплені шахти. Поруч ведуться бойові дії, і за відсутності обладнання, електроенергії, викачати звідти воду просто неможливо, пояснив фахівець.
Як сільське господарство робить свій внесок у погіршення якості вод
За словами науковця, не тільки індустріальні потужності забруднюють водні ресурси. Шкоду наносить також сільське господарство через використання пестицидів, інсектицидів, гербіцидів та інших засобів захисту рослин. Всі ці сполуки змиваються у ґрунт і рано чи пізно потрапляють у воду.
Леонід Бицюра наголосив, що в аграрному секторі найбільше забруднюють воду незасвоювані добрива. За його словами, у нашій країні цей процес фактично не контролюють.
“Законопроєкт щодо контролю якості ґрунтів блокується на рівні аграрного комітету Верховної Ради. На відміну від екології, аграрний сектор має потужних лобістів, зокрема і в профільному комітеті парламенту. І тому замість цього контроль відбувається на рівні самих аграрних підприємств, тобто ситуація така, що фактично вони контролюють самі себе", – розповідає фахівець.
Але найбільшої шкоди воді завдають свинокомплекси та птахоферми.
Недотримання санітарних зон, берегових водозахисних зон теж дуже впливає на стан водних об’єктів, говорить Леонід Бицюра. Він нагадав, що є норми щодо відстані від кромки води до ріллі. Але, за словами науковця, господарства часто розорюють землі прямо біля води, і туди потрапляють засоби захисту рослин і добрива.
“Спершу в поверхневі води й потім в підземні", – додав фахівець.
Чому вода в селі може бути гіршою, аніж у місті
Ще одним фактором забруднення води є неочищені або недостатньо очищені комунально-побутові стоки. Завідувач кафедри розповів, що особливо така проблема може бути актуальною для сільських громад, оскільки там менша, точкова забрудненість, але щільність забруднення може бути більшою.
“Тому коли кажуть: "переїздіть з міста в село, тут краща екологія і краща вода", то так в житті працює не завжди. Треба розуміти специфіку води в тих чи інших районах. Які є показники натрію, кальцію, магнію, заліза. Яка лужність води тощо”, – пояснив фахівець.
У сільській місцевості також є проблеми й з колодязями. Леонід Бицюра багато разів бачив, що в селах колодязі стоять поблизу сміттєзвалищ – стихійних чи організованих. Вода з таких криниць непридатна до вживання.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13201, який передбачає імплементацію законодавчих норм ЄС щодо захисту вод від забруднення.
