Мито на вітчизняні експортні товари, які підпадають під дію механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), знищить українську промисловість та жодним чином не допоможе покращити стан довкілля в нашій країні.
Таке застереження висловила президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок.
Вона нагадала, що повноцінне запровадження CBAM з 1 січня 2026 року є викликом навіть для самих країн ЄС. Тому Європейський Союз надає різнопланову внутрішню підтримку своїм виробникам:
- фінансову допомогу від численних фондів для трансформації енергомістких галузей;
- інвестиції в інновації, субсидії на "зелену" модернізацію, доступ до дешевих "зелених" кредитів;
- система торгівлі квотами на викиди (EU ETS), яка працює вже багато років, створила ринок для декарбонізації.
Експертка констатувала, що жодного з цих інструментів наша країна наразі не має.
Ризики CBAM для України
Людмила Циганок навела оцінки Федерації роботодавців України, згідно з якими втрати ВВП складуть до 4,8% вже у 2026 році, а експорт до ЄС зменшиться на 7,8%. Це напряму загрожує валютним надходженням та стабільності гривні. Також фахівці прогнозують падіння індексу переробної промисловості на 13,1%.
Крім цього, застосування CBAM до України спричинить втрату 73,1 тис. робочих місць лише за перший рік, до 120 тис. – у довгостроковій перспективі. Це, своєю чергою, призведе до скорочення податкових надходжень на понад $3,5 млрд, що суттєво вплине на бюджет та обороноздатність, помітно знизить можливість нашої країни фінансувати оборону та повоєнне відновлення.
Саме через всі ці загрози український уряд має звернутися до Європейської комісії з проханням про відстрочку від CBAM, оскільки й досі офіційний запит не був направлений.
“Попри всю очевидність загрози, на сьогодні жодна країна ще не звернулася до Єврокомісії щодо застосування форс-мажорної статті 30(7), яка дозволяє призупинити дію CBAM у виняткових обставинах. Навіть більше – стаття 30(7) прямо передбачає таку можливість у разі війни!” – наголосила Циганок.
Чому CBAM не допоможе довкіллю України під час війни
Експертка назвала 4 причини, чому сплата вуглецевого мита не сприятиме декарбонізації вітчизняної промисловості, доки триває повномасштабна війна:
-
Відсутність ресурсів для проведення декарбонізації. Президентка PAEW наголосила, що українські промисловці не можуть інвестувати в екологічну модернізацію, перебуваючи під постійними атаками.
“CBAM змусить бізнес скоротити виробництво або зупинити його взагалі – без "зелених" інвестицій, без переходу на чисті технології”, – говорить вона.
-
Падіння економіки скоротить ресурси для реалізації екологічної політики. Зменшення ВВП і доходів держави зробить неможливим створення системи моніторингу, контролю викидів, а також реалізацію національного плану з клімату.
-
Погіршення соціальних умов і довкілля. Людмила Циганок впевнена, що масові звільнення та безробіття змусять людей обирати виживання, а не екологічну свідомість.
-
Зниження експорту з України обумовить ріст "брудного" імпорту з третіх країн.
“CBAM може відрізати Україну, але не зупинить глобальні викиди. Натомість ЄС ризикує збільшити імпорт з країн, де взагалі немає кліматичних зобов’язань”, – пояснила експертка.
Тому у PAEW закликали Кабінет міністрів України негайно звернутись до Єврокомісії із запитом на відстрочку впровадження CBAM для українських товарів та з проханням застосувати до України статтю 30(7) Регламенту CBAM як підставу для застосування форс-мажору.
Також фахівці впевнені, що потрібно вимагати від ЄС відтермінування на період дії воєнного стану та щонайменше 5 років після його завершення, або до моменту повного членства України в ЄС.
Також необхідною умовою для розв'язання питання CBAM у PAEW вважають формування переговорної групи з експертів, урядовців і бізнесу для системного діалогу з ЄС.
“Якщо не буде дій — наслідки CBAM стануть найбільшим економічним ударом з початку війни 2022 року. Закликаємо Президента, Прем’єр-міністра та Міністерство економіки діяти терміново”, – наголосили фахівці.
Днями ЕкоПолітика повідомляла про те, що за інформацією Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Європейська комісія запропонувала відтермінувати повноцінне запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) для України до 1 лютого 2027 року. Також ми пояснювали, чому до достовірності цієї інформації варто поставитися з певною пересторогою.
