На Івано-Франківщині хочуть реалізувати проєкти двох мінігідроелектростанцій (мініГЕС), які були розроблені ще у 2013 році, але зупинені через спротив місцевих мешканців.
Про це попереджає WWF-Україна. Екологи цієї організації висловилися різко проти такого будівництва.
Мова йде про спорудження мініГЕС на двох гірських річках Карпат: на Білому Черемоші у селі Розтоки Кутської громади, а також на Черемоші у селі Голошина Білоберізької громади Івано-Франківської області.
У WWF-Україна повідомили, що зараз триває процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД), після якої Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України вирішить, чи надавати дозвіл на це будівництво.
Чому екологи проти подібних проєктів
Експерти WWF-Україна попередили: будівництво ГЕС у долинах Черемошу може завдати непоправної шкоди екосистемі. Такі проєкти матимуть негативний вплив на флору й фауну Карпат. Він зачепить і червонокнижні види рослин, які зростають у районі майбутнього будівництва. Зокрема, на прилеглих полонинах росте червонокнижна орхідея – наразі невідомо, як зміни у гідрологічному режимі вплинуть на її існування, як і на інші рідкісні рослини, які зростають уздовж річкових долин.
"Вплине і на бурого ведмедя, бо будівництво – це вже шумове навантаження, всі звірі будуть розбігатися. Якщо казати про фауну, то це – риби. Ми дуже сумніваємося, що там належним чином будуть влаштовані рибоходи. Тобто фактично зведення ГЕС вплине і на них. А риба – це кормова база для тих самих хижаків", — пояснив ризики керівник напряму "Ліси" WWF-Україна Михайло Богомаз.
У WWF-Україна розповіли, що з 2018 року системно працюють над демонтажем кляуз та відновленням вільної течії річок у регіоні. У 2020-2022 роках за підтримки грантового фонду Open Rivers Programme, вони реалізували масштабну ініціативу з демонтажу застарілих, нефункціонуючих гребель у басейні річки Черемош.
Як результат – відновлення вільного потоку річок і струмків у басейнах Білого та Чорного Черемошу відродило важливі екологічні та гідроморфологічні процеси, створило нові оселища для риб, тому збільшилася їхня кількість та видовий склад, почали повертатися рідкісні види риб. За словами природоохоронців, ці зміни позитивно вплинули на туристичну привабливість Карпат, адже "чисті, вільнотекучі річки — це не лише екологічна цінність, а й унікальна візитівка регіону".
Проєкти будівництва мініГЕС хочуть реалізовувати ТОВ “Косівгідроенерго” та ТОВ “Гідропауер”, розповіли у “Суспільне. Івано-Франківськ”, посилаючись на слова еколога Української природоохоронної групи (УПГ) Петра Тєстова. Фахівець говорить, що потужність ГЕС на Черемоші запроєктована до 3 МВт, на Білому Черемоші – до 480 кВт.
В УПГ впевнені, що будівництво малих ГЕС жодним чином не вирішує енергетичні проблеми країни, оскільки їхня потужність є мізерною. Вони попереджають, що наслідки для річок, біорізноманіття та туризму від їхнього спорудження будуть катастрофічні.
“Крім того, таке будівництво суперечить міжнародним зобов’язанням України перед ЄС – зокрема, принципу "не завдавати суттєвої шкоди" (DNSH). Його дотримання є однією з умов отримання фінансування в межах програми Ukraine Facility”, – нагадали в УПГ.
Як розповідала ЕкоПолітика у жовтні 2023 року, екоактивісти розкритикували масове будівництво ГЕС на Закарпатті через “гонитву за дотаціями”. Вони наголосили, що в Європі прагнуть відновити вільну течію 25 000 км річок, а в Україні – перетворити їх на каскад ставків.
Також ми повідомляли, що влітку 2024 року Міндовкілля зупинило розгляд документів щодо будівництва, поданих ТОВ “Гідроресурс-Тересва” для отримання висновків з ОВД 2 руслових мініГЕС на річці Тересва.
Нагадаємо, нещодавно ЕкоПолітика розповідала про те, що у селі Калини на Закарпатті місцеві жителі зібралися на берегах річки Тересва і зупинили підготовчі роботи перед будівництвом мінігідроелектростанції.
