Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва підписав закон, який започатковує у країні систему торгівлі квотами на викиди парникових газів (Cota Brasileira de Emissões – CBE) і регулює цей сектор. Документ вже опублікований у Федеральному офіційному віснику.
Про це повідомляє інформаційна агенція Senado.
CBE поділяє бразильський ринок вуглецевих кредитів на два сектори:
- регульований;
- добровільний.
Перший включає державні ініціативи. Другий стосується приватних ініціатив, які є більш гнучкими.
Для так званого регульованого сектору закон передбачає створення органу управління, відповідального за затвердження правил і застосування санкцій за правопорушення, скоєні суб'єктами, які будуть йому підпорядковані. Це стосуватиметься урядових ініціатив або організацій, які викидають понад 10 000 тонн еквівалента двоокису вуглецю (CO2eкв) на рік.
Організації, що підлягають регулюванню, повинні надавати план моніторингу та звіти про діяльність до органу управління. Однак на агробізнес проєкт не вплине.
Добровільний сектор характеризується операціями з вуглецевими кредитами або активами, які є частиною CBE, добровільно встановленими між сторонами для добровільної компенсації викидів парникових газів, і які не спричиняють відповідних коригувань у національних звітах про викиди.
Старший стратегічний аналітик з питань чорної металургії та партнер DRI в XSpark Independent Consulting & Floresta SA Андре Олівейра розповів, що запровадження національного ринку вуглецевих квот проходитиме 5 фаз:
- Фаза 1 (від 12 до 24 місяців): початкове регулювання, створення керівного органу та визначення секторів, що підлягають регулюванню. На цьому етапі будуть визначені операційні деталі системи та правова основа для функціонування ринку.
- Фаза 2 (12 місяців): введення в експлуатацію системи моніторингу, звітності та верифікації викидів (MRV). Компаніям доведеться звітувати про свої викиди стандартизованим чином, створюючи базу даних, яка дозволить здійснювати моніторинг ринку.
- Фаза 3 (24 місяці): початок обов'язку подавати звіти про викиди та плани моніторингу, які нададуть дані, необхідні для першого Національного плану розподілу (PNA).
- Фаза 4: початок першого циклу розподілу СВЕ та проведення перших аукціонів. Буде оприлюднено PNA, в якому будуть визначені правила розподілу квот і початковий обсяг, доступний ринку. На цьому етапі почнуть випускатися і торгуватися перші CBE за участю регульованих компаній.
- Фаза 5: повне впровадження ринку, з першим аукціоном СВЕ та запуском вторинного ринку, що дозволить провести переговори між компаніями.
Вуглецевий ринок дозволить компаніям і країнам компенсувати викиди, купуючи кредити, пов'язані з ініціативами зі збереження навколишнього середовища. Метою його впровадження є стимулювання скорочення викидів забруднюючих речовин та пом'якшення наслідків зміни клімату.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Україна готується запустити СТВ у 2028 році. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів оприлюднило План заходів щодо створення національної СТВ.
Також ми розповідали, що у ЄС порахували, наскільки ефективним був їхній ринок вуглецю у 2023-2024 роках.
