Бразилія та Фінляндія вже перевиконали свої національні плани щодо вітроенергетики, а США та Індія опинилися серед тих, хто далекий від поставлених цілей.
Про це йдеться у звіті аналітичного центру Ember.
Загалом світ не виконує свою обіцянку, дану у грудні минулого року на кліматичній конференції ООН COP28. Тоді країни взяли на себе зобов'язання потроїти виробництво електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) до 2030 року. За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) та інших організацій, вітроенергетика має потроїтися, щоб досягти цієї мети.
Але є 10 країн, які мають намір перевиконати свої цілі з розвитку цієї сфери, зазначили аналітики.
В Ember дослідили національні цілі 70 країн, на які припадає 99% існуючої вітроенергетики, та прогнозують, що протягом наступних 6 років вітроенергетика подвоїться, а не потроїться, порівняно з базовим рівнем 2022 року.
Які країни, швидше за все, не досягнуть своїх цілей у вітроенергетиці
У звіті зазначається, що США посіли останнє місце, не досягнувши 100 гігават, що є достатнім для забезпечення електроенергією понад 30 млн будинків.
Другий за величиною розрив між національними цілями і вітроенергетичними проєктами, що знаходяться в стадії розробки, в Індії – понад 30 гігават. Попри значний вітровий потенціал, лише 4% електроенергії в цій країні виробляється з вітру, каже Кеті Альтьєрі, аналітикиня з питань електроенергетики компанії Ember.
Хто з країн в авангарді розвитку енергетики з вітру
Найкращі результати за цим показником мають Бразилія та Фінляндія, які перевиконують свої вітроенергетичні цілі на 15 та 11 гігават відповідно. Вони увійшли до числа лише 10 країн, які мають перевиконати свої цілі. 7 з цих 10 країн знаходяться в Європі, включно з Туреччиною.
Хто пасе задніх та чому
Серед прибережних країн, які мають значний вітровий потенціал, але тільки почали його використовувати, Альтьєрі назвала Японію, Південну Корею та росію.
За словами експертки, як і багато інших островів, Японія також дуже вітряна, але виробляє трохи більше ніж 1% своєї енергії за рахунок вітру.
"Океан дуже глибокий одразу біля берегів Японії, тому це ускладнює завдання", – каже Джон Рейлі з Массачусетського технологічного інституту, який вже 45 років вивчає енергетичну політику та зміну клімату.
Він розповідає, що країна також має крутий гірський рельєф, що також ускладнює розміщення турбін.
Суворе регулювання в Південній Кореї ускладнює будівництво вітрових турбін, а громадська думка ще більше сповільнила розвиток галузі, каже фахівець. У всьому світі вітрогенератори часто зустрічають опір.
За даними NREL, росія має один із найбільших вітроенергетичних потенціалів серед усіх країн, але, за даними Ember, у 2023 році вона виробила менше ніж 1% електроенергії за рахунок вітру. Джон Рейлі пояснює це тим, що росія має величезні запаси природного газу і вугілля, тому у неї немає реальних економічних стимулів для розвитку вітроенергетики. Крім того, країна не прагне скорочувати викиди парникових газів.
Чому інтерес до вітрової енергії зменшився
Експерти впевнені, що падіння цін дозволило сонячній енергії затьмарити вітрову.
"Коли було прийнято багато з цих великих зобов'язань, вітер виглядав як найдешевше джерело відновлюваної енергії. Але з 2020 року ціна на сонячну енергію різко впала” – каже Рейлі.
Хоча деякі країни відстають, провідний автор дослідження Альтьєрі розповідає, що є причини для оптимізму.
"Європа показує чудові результати. І це при тому, що Північне море – неймовірний вітроенергетичний ресурс – майже не використовується", – каже вона.
Експертка прогнозує, що Європа та Китай і надалі домінуватимуть у розширенні виробництва електроенергії з вітру.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у першому півріччі 2024 року вперше в ЄС вітрова та сонячна енергія обігнали енергію з викопних видів палива.
Також ми розповідали про те, що іспанська компанія Vortex Bladeless розробляє принципово нові вітрогенератори, які працюють від вібрації.