Модернізація енергетичної інфраструктури у країнах майже скрізь на планеті не встигає за змінами клімату. Й ризики відключень тільки зростають.
Про це пише Bloomberg.
Зміна клімату впливає на постачання електроенергії у різний спосіб. Екстремальна спека збільшує потребу в охолодженні, водночас знижуючи ефективність сонячних панелей і обмежуючи постачання. Високі температури можуть спричинити провисання ліній та перегрів трансформаторів, що призводить до виходу обладнання з ладу та підвищує ризики пожеж.
"Вся енергосистема була побудована і спроєктована в одну кліматичну епоху, а тепер її просять працювати в іншу кліматичну епоху. Це просто означає, що більше речей може піти не так", – сказав Майкл Веббер, професор енергетики Техаського університету в Остіні.
Першим видання наводить приклад Чорногорії. Там наприкінці червня несподіване відключення електроенергії, спричинене різким зростанням споживання та нестабільним постачанням, вивело з ладу електромережі в сусідніх країнах і спричинило хаос у домогосподарствах, лікарнях та пляжних барах. Інциденти, подібні до цього, повторилися по всьому світу.
Так, минулого тижня мільйони домогосподарств у Х'юстоні були знеструмлені після урагану "Берил". Люди залишилися сам на сам із задушливою спекою, оскільки не змогли увімкнути кондиціонери. У Bloomberg впевнені, що відключення електроенергії від Еквадору до Індії, які сталися останніми тижнями в країнах з перехідною та розвиненою економікою, є передвісником прийдешніх перебоїв.
В Еквадорі пасажири метро були змушені покинути потяги, що застрягли, і йти пішки до станцій неосвітленими підземними тунелями після найгіршого за останні два десятиліття відключення електроенергії в цій південноамериканській країні в червні.
Кліматична криза наражає електромережі на небезпеку раптових повеней, які зносять опори ліній електропередач, посух, що осушують водосховища, і стрибків попиту, пов'язаних з охолодженням під час спеки.
Глобальні електромережі потребують трильйонів інвестицій
Аналітики попереджають, що нестабільні мережі створюють нестабільність для бізнесу, розхитують політику і загрожують життю. За даними BloombergNEF, розширення мережі коштуватиме близько $24,1 трлн, щоб досягти нульових показників до 2050 року. Ця цифра значно випереджає інвестиції, необхідні для розвитку потужностей відновлюваної енергетики. Через свої величезні території та високе енергоспоживання США та Китай стикаються з найбільшими сумами, але жодна країна не залишається осторонь.
Орієнтовні витрати до 2030 року для досягнення майбутніх цілей з нульовим рівнем викидів представлені на графіці:
Зміна клімату збільшує вразливість не лише в країнах, що розвиваються. Останнім часом ці проблеми торкнулися і країн середнього рівня, включаючи багаті на енергоносії Мексику та Кувейт, а також імпортерів, таких як Албанія.
"Зі збільшенням температури та доступу до кондиціонерів зростатиме навантаження на енергосистему. Ми вже спостерігаємо збільшення літнього пікового попиту в деяких європейських країнах, таких як Греція, а також на Близькому Сході”, – каже Феліція Амінофф, аналітик BNEF.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що на думку вчених, існує приблизно 95% ймовірність того, що 2024 рік перевершить 2023 рік і стане найтеплішим роком з моменту початку спостережень за глобальною температурою поверхні Землі в середині 1800-х років.
Також ми розповідали, що три області України розробляють заходи адаптації до спеки.
