У світі у понеділок, 18 березня, відзначили День переробки, який спрямований на підвищення обізнаності про важливість вторинної переробки. Він заохочує окремих людей, громади та підприємства сприймати переробку як основну частину свого повсякденного життя, сприяючи циркулярній економіці, де ресурси повторно використовуються та постійно переробляються.
ЕкоПолітика підготувала для своїх читачів цікаві факти про цей день та переваги переробки.
Жива природа функціонує за циклічною моделлю. Так одні організми виробляють органічні речовини, інші їх споживають. А відходи життєдіяльності та відмерлі організми стають їжею для організмів-утилізаторів, тобто редуцентів, і повертаються у природу вже як добрива. Однак високотехнологічні відходи людства не можуть йти цим шляхом і потребують промислової переробки.
Всесвітній день переробки започаткувала організація Global Recycling Foundation у 2018 році. Ініціатори прагнули об’єднати всіх людей, щоб поставити планету на перше місце. Адже щороку людство виробляє 2,1 мільярда метричних тонн твердих відходів, з яких 46% можна переробити. Однак фактично цей показник сягає 16%. Навіть така кількість дозволяє уникати понад 700 мільйонів тонн викидів вуглецю, який спричиняє кліматичні зміни. Очікується, що до 2030 року ця цифра має збільшитись до 1 мільярда тонн.
Переробка також дозволяє заощадити природні ресурси. Адже широковживаний пластик виготовляють з нафти. Від початку пластикової промисловості людство виробило приблизно 9 млрд тонн цього матеріалу, з яких перероблено близько 9%, а спалено – 12%. Решта пластику досі залишається на звалищах та у сміттєвих плямах в океані.
"Немає сумніву, що переробка займає перше місце у війні за порятунок майбутнього нашої планети та людства", — заявили у Global Recycling Foundation, наголосивши, що останнє десятиліття було найспекотнішим за всю історію спостережень і що світ зіткнувся з кліматичною надзвичайною ситуацією неперевершених масштабів.
Розвиток переробки залежить від кожної конкретної людини, а саме практики сортування сміття, компостування органічних та повторного використання речей. Однак без чіткої державної політики такі зусилля не матимуть значного ефекту.
Так в Україні у 2023 році набув чинності євроінтеграційний Закон 2320-IX “Про управління відходами”, який запустив сміттєву реформу. Цей рамковий документ передбачає введення розширеної відповідальності виробника та обовʼязкову переробку не лише побутових відходів, а й інших, наприклад автомобілів, відпрацьованих олив тощо.
