Зараз модно підсумовувати свої виступи невеликими тезами (а ще ж похвалитися рідкісними фото з "живих" подій), що я й зробила. Отже, короткі повідомлення з мого виступу:

  • Не може не радувати окрема (окрема!) увага до теми адаптації на рівні такого заходу. Паризька угода поставила знак рівності у пріоритетності політик/заходів мітигації та адаптації до зміни клімату.
  •  З чого почати адаптацію? Обов'язково — з оцінки вразливості секторів та компонентів до зміни клімату. Ми маємо розуміти, де болить чи болітиме найбільше, щоб розуміти, які заходи потрібні.
  • Які сектори потребують уваги у першу чергу? На моє переконання, усі. Найбільш вразливі визначає проект Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату України на період до 2030 року. Серед них берегові смуги, біорізноманіття, водні ресурси, лісові ресурси, сільське господарство, енергетика, громадське здоров'я, транспорт та інфраструктура, туризм. Більшість з них пронизані спільними питаннями, наприклад водою.
  • Як адаптуватися? Необхідно враховувати всі варіанти. Я озвучила поділ заходів на зелені, сірі та м'які. Це відповідно технологічні заходи, заходи у зв'язку з природою і екосистемою та заходи, які впливають на зміну поведінки.
  • Ми також маємо розрізняти мету цих заходів — чи ми хочемо прийняти вже наявні виклики, спричинені зміною клімату, чи ми хочемо попередити/мінімізувати майбутні наслідки, чи ми шукаємо потенційні вигоди.
  • Ухвалення Стратегії адаптації та Плану заходів дозводить сформувати основу для політики адаптації, закласти інституційні  механізми. Але основне — це закласти адаптацію у систему ухвалення рішень, в цикл планування та впровадження секторальних політик. Щоб кожен сектор міг зараз розуміти, як вплине зміна клімату на його стратегію. Умовно, як зараз змінити ДБНи чи ДСТУ, щоб закладена сьогодні інфраструктура не зруйнувалася через п'ять років через надмірні температурні перепади чи стихійні лиха.
  • Хто заплатить за адаптацію? Насправді багато заходів адаптації вже впроваджуються містами, просто так не називаються. Я б хотіла тут нагадати дуже просту формулу. Кожен долар, інвестований в стійку до клімату інфраструктуру та опірність, в результаті економить шість доларів. 1:6. Наші нові лікарні, школи та дороги можуть та мають бути стійкими до зміни клімату, заради безпеки та благополуччя.